Бібліотечні стратегії

СХВАЛЕНО

розпорядженням Кабінету Міністрів України

від 3 березня 2023 р. № 190-р

СТРАТЕГІЯ
розвитку читання на період до 2032 року
“Читання як життєва стратегія”

Загальна частина

Набуття звички читання як щоденної практики, а також формування читацької грамотності визначають можливості для якісного здобуття освіти, розвитку критичного мислення, самореалізації особистості та загалом більшої задоволеності життям в умовах інформаційного перенасичення, нестабільної політичної чи економічної ситуації в державі. Крім того, читання є одним із ключових чинників розвитку людського потенціалу.

Під читанням у цій Стратегії розуміється практика читання книг у будь-якому форматі. Увага до книжкового контенту зумовлена тим, що за останнє десятиліття показники споживання інформації невпинно зростають, а соціальним мережам та іншим онлайн-ресурсам приділяється дедалі більше часу. Тим часом рівень споживання книжкового контенту і, як наслідок, здатність до критичного сприймання інформації, концентрації уваги знижуються.

Стратегія визначає мету, цілі та основні завдання, на виконання яких повинна бути спрямована реалізація державної політики щодо підтримки і розвитку читання.

Розроблення Стратегії зумовлено необхідністю кардинальних змін у підходах до промоції читання як усвідомлено обраної дозвіллєвої, освітньої практики та практики саморозвитку — для всебічного та гармонійного розвитку особистості, зокрема критичного мислення та освітнього рівня, що відповідатиме європейським освітнім та іншим нормам.

Сьогодні, в умовах російської навали, насадження шовіністичних ідеологем “руського миру”, масштабного поширення російської пропаганди в українському інформаційному просторі, формування стійкого інтересу до читання української книги як ніколи стає потужною зброєю проти російської всебічної агресії.

Реалізація Стратегії є необхідною умовою забезпечення національної безпеки України, оскільки виконує завдання розвитку української культури та людського потенціалу нації, що є основою збереження української державності та ідентичності, національної консолідації, модернізації, сталого розвитку суспільства і кожного його члена.

 

Нормативно-правові акти, що діють у відповідних сферах

Стратегія узгоджується з положеннями таких нормативно-правових актів:

Закону України “Про державну підтримку книговидавничої справи в Україні”;

Закону України “Про бібліотеки і бібліотечну справу”;

Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо обмеження доступу на український ринок іноземної друкованої продукції антиукраїнського змісту”; 

Указу Президента України від 2 червня 2021 р. № 225 “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 травня 2021 року “Про Стратегію людського розвитку”;

розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 р.
№ 219 “Про схвалення Стратегії розвитку бібліотечної справи на період до 2025 року “Якісні зміни бібліотек для забезпечення сталого розвитку України” (Офіційний вісник України, 2016 р., № 26, ст. 1047);

розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р.
№ 988 “Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти “Нова українська школа” на період до 2029 року” (Офіційний вісник України, 2017 р., № 1, ст. 22);

розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 липня 2019 р.
№ 596 “Про схвалення Стратегії популяризації української мови до
2030 року “Сильна мова — успішна держава” (Офіційний вісник України, 2019 р., № 62, ст. 2159);

розпорядження Кабінету Міністрів України від 19 травня 2021 р.
№ 474 “Про схвалення Концепції Державної цільової національно-культурної програми забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на період до 2030 року” (Офіційний вісник України, 2021 р., № 42, ст. 2565);

розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2021 р.
№ 366 “Про схвалення Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року” (Офіційний вісник України, 2021 р., № 36, ст. 2154);

постанови Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2020 р. № 695 “Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на
2021—2027 роки” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 67, ст. 2155).

 

Аналіз сучасного стану розвитку читання,
обґрунтування необхідності розв’язання ключових проблем

На сучасному етапі розвитку суспільства актуальність проблеми читання зростає, оскільки читання є основою щоденної діяльності кожної людини, зокрема інформаційної, освітньої, пізнавальної, професійної.

На сьогодні читання для задоволення та розвитку як життєва практика втрачає свою популярність в Україні, поступаючись споживанню “швидкої” інформації із соціальних мереж, доступному відеоконтенту і телебаченню. Ситуація в Україні є особливо гострою: надто замала кількість виданих книжок на душу населення, а показники кількості населення, що читає, стрімко падають. Так, останнє і єдине порівнюване дослідження читання “Читання в контексті медіаспоживання та життєконструювання” (2020) підтверджує це: частота читання книжок під час дозвілля серед українців дещо зменшилась: якщо у 2018 році
11 відсотків стверджували, що читають щодня, то у 2020 році лише
8 відсотків дорослого населення щоденно читають. 

Для порівняння: частка читачів віком від 18 років, які читають щонайменше раз на
тиждень, — 19 відсотків, тим часом відповідно до звіту Міжнародної асоціації видавців кількість канадців, які читають мінімум раз на тиждень, становить 67 відсотків; Франція має 60 відсотків читачів, які регулярно читають, Ісландія — 53 відсотки.

Станом на початок 2023 року внаслідок впливу збройної агресії Російської Федерації проти України рівень читання серед населення ще більше знизився.

Окремо слід підкреслити, що у зв’язку із суттєвим погіршенням економічної ситуації у 2020 році, яке сталося внаслідок пандемії гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі — пандемія), за даними державної наукової установи “Книжкова палата України імені Івана Федорова”, в Україні було видано лише 0,25 книжки на душу населення (без урахування підручників, рекламних та інших видань, не призначених для вільного продажу). Однак і до 2020 року цей показник був надто низьким і становив менш як 0,5 книжки на душу населення. Водночас, для порівняння, згідно з останніми звітами національних асоціацій видавців у Польщі середньорічним показником є 2,5 виданої книги на душу населення, у Чехії та Словаччині — три книги, видані на душу населення, у Туреччині — п’ять виданих книжок на душу населення. Після того, як ринок почав стабілізуватися після перших двох років пандемії, а в державному бюджеті на поповнення бібліотечних фондів публічних бібліотек було передбачено у 3,5 рази більше коштів, ніж у попередні роки, 24 лютого 2022 р. почалася збройна агресія Російської Федерації проти України, що призвело до падіння обсягів випуску і продажу книжок та загострення негативних тенденцій. Так, станом на 1 січня 2023 р., за даними державної наукової установи “Книжкова палата України імені Івана Федорова”, в Україні було видано лише близько 0,23 книжки на душу населення.

Доступність книжок на українському ринку залишається вкрай низькою з огляду і на можливість придбання. Станом на початок 2022 року кількість книгарень в Україні становила близько 200, що значно нижче за середньоєвропейські показники. Для прикладу, згідно з даними звіту про стан галузі у Польщі за 2019 рік нараховувалось 1914 книгарень. Так, індекс забезпечення книгарнями в Україні становить: одна книгарня на 200 тис. населення (станом на 2022 рік). Для порівняння, у Німеччині один книжковий магазин припадає на 15 тис. населення, у Польщі і Данії — на 12 тис., Нідерландах — на 10 тис., Фінляндії — на 7 тис. населення.

Внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України значна кількість книгарень припинили свою діяльність, деякі зруйновані або зазнали значних пошкоджень. Станом на початок 2023 року в Україні налічується близько 130 книгарень.

Рівень читацьких компетенцій та звички читання нерозривно пов’язані з розвитком книжкової галузі. Проте за 30 років незалежності в Україні не сформовано конкурентоспроможний український книжковий ринок.

Нездорова конкуренція з російською літературою внаслідок неконтрольованого ввезення на територію України книжок з Російської Федерації та присутність контрафактної книжкової продукції створювали значні перепони для розвитку українського книжкового бізнесу, фактично знищували україномовний видавничий сегмент та на тривалий час відклали формування україномовної читацької більшості.

Після введення у 2016 році на законодавчому рівні обмеження ввезення книжкової продукції з Російської Федерації український ринок отримав шанс на розвиток, а українська книга почала ставати популярнішою.

Незважаючи на тривале споживання російськомовного контенту, у 2020 році вперше, за даними дослідження “Читання в контексті медіаспоживання та життєконструювання”, проведеного на замовлення державної установи “Український інститут книги”, респонденти (32 відсотки опитаних) переважно називали українську з-поміж мов, якими “зручніше читати книжки”, зокрема частка читачів, яким однаково комфортно було читати українською та російською мовами, скоротилася та становила 41 відсоток проти 45 відсотків у 2018 році. До того ж, починаючи з 2018 року, українська мова стала на 5 відсотків популярнішою та вперше випередила російську (27 відсотків). Водночас у 2022 році, від початку повномасштабного російського вторгнення, на хвилі патріотичних настроїв в Україні прослідковується зростання попиту на книжки українською мовою і станом на початок 2023 року ця тенденція триває.

Зважаючи на історичний досвід та інформаційну політику, спрямовану на захист українського мовного середовища, Стратегія визначає особливу важливість підтримки і розвитку читання українською мовою на всій території України. Відповідно визначається пріоритетний підхід до підтримки українського автора та національного виробника українськомовної книжкової продукції, формування української зони копірайту та до книжкової сфери в цілому як важливого елементу національної безпеки та національних інтересів України.

Саме тому підтримка і розвиток читання є неможливими без розвитку книжкової екосистеми України. Адже без підтримки та створення належних умов для розвитку національного книжкового ринку будь-які зусилля з популяризації читання слугуватимуть інтересам російської книги або ж стануть інвестицією в розвиток піратства.

За даними дослідження державної установи “Український інститут книги” у 2020 році, читання книжок посідало 9 місце серед щоденного дозвілля (8 відсотків) після перегляду телебачення (48 відсотків), проведення часу в соціальних мережах (40 відсотків), прослуховування радіо (22 відсотки) та хобі (10 відсотків). Проте дослідження читання, зокрема дослідження Ukrainian Reading and Publishing Data, проведене “Читомо” (2018), і дослідження державної установи “Український інститут книги” (2020), підтверджують факт: читання не конкурує з іншими культурними продуктами, оскільки читачі активніше відвідують музеї, театри, кіно, галереї тощо. Тому особливого значення набуває промоція читання через кроссекторальні проекти.

Для поширення читання як практики дуже важливим є читання у родині, особливо у такій, де зростають діти.

Саме сприйняття читання в дитинстві має вирішальний вплив на частоту читання у дорослому віці: так, серед нечитачів лише 23 відсотки стверджують, що батьки привчали їх до читання і їм це подобалося, а серед щоденних читачів таких 70 відсотків.

Незважаючи на те, що з усіх вікових груп діти шести — дев’яти років залишаються найактивнішими читачами, з віком ця звичка фактично зникає: згасання інтересу до читання починається з 9—10 років, а серед старших підлітків з 14 років скорочення кількості читачів, що читають щодня, порівняно з наймолодшою віковою групою, здійснюється більш як удвічі.

Актуалізація теми читання у школах є критично важливою темою для української освіти. За даними “Національного звіту за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018”, результати українських учнів нижчі за середні в країнах Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) в усіх трьох галузях: читання, математика, природничо-наукові дисципліни. Підліткам складно критично мислити, розуміти відомі їм категорії в новому контексті, висувати припущення, критично оцінювати тексти. Середній бал українських учнів із читання — 466 балів (у середньому в країнах ОЕСР — 487). Для порівняння, у Чехії цей бал — 490, у Німеччині — 498, а в Польщі — 512*. Таке відставання від середнього свідчить про те, що українським учням необхідний один додатковий рік на засвоєння програми повної загальної середньої освіти порівняно з їх однолітками з країн ОЕСР. Менш як

4 відсотки українських 15-річних підлітків володіють стійкими навичками детального аналізу незнайомого тексту, середній показник у країнах ОЕСР — 8,7 відсотка. Результати дослідження свідчать, що розвиток мовлення, комунікативних навичок та здобування освіти загалом є неможливими без оволодіння навичкою читання та читацькою грамотністю.

Поширеною причиною нечитання є відсутність бажання/потреби (мотивації) читати книжки, сучасні читачі не пов’язують читання з успіхом. Лише 19 відсотків дорослих читає для самоосвіти, саморозвитку, роботи або навчання. Ситуація в Україні корелюється із світовими тенденціями: більше задоволені своїм життям читачі частіше досягають поставлених цілей, а також демонструють вищий рівень стресостійкості.

Нерозривно пов’язаною із показниками читання є можливість придбати книгу: пандемія, економічна нестабільність, збройна агресія Російської Федерації проти України суттєво вплинули на скорочення книжкових придбань. Брак коштів на придбання книг є однією з найчастіше згадуваних у дослідженнях причин нечитання (8—11 відсотків нечитачів зазначили саме цю причину як основний бар’єр для придбання та читання книжок у 2020 році).

Тому дедалі більшу роль за таких обставин повинні відігравати бібліотеки як один із базових елементів суспільного розвитку і таких його складових, як культура, наука і освіта.

Проте на сьогодні, за даними статистичного збірника “Бібліотечна Україна в цифрах” (2018—2019), відзначається стійка тенденція до скорочення кількості бібліотек. Мережа публічних бібліотек України станом на 1 січня 2020 р. налічувала

15 369 закладів, 81 відсоток (12 504) із них становили сільські бібліотеки. За період з 2008 по 2019 рік їх кількість зменшилася на 2932 установи, при цьому закривалися переважно сільські бібліотеки. За даними дослідження “Публічні бібліотеки України в умовах російської збройної агресії”, проведеного Національною бібліотекою України імені Ярослава Мудрого у червні 2022 р., починаючи з 2021 року ця тенденція погіршилася з початком реформи децентралізації. Мережа публічних бібліотек України на момент російського вторгнення налічувала 14 351 бібліотечний заклад, а станом на 1 червня 2022 р. їх кількість зменшилася до 11876 закладів. Зокрема, є територіальні громади, де в порушення державних соціальних нормативів забезпечення населення публічними бібліотеками не функціонує жодна бібліотека.

Також оновлення бібліотечних фондів актуальною літературою здійснюється вкрай повільно і не відповідає встановленим державою соціальним нормативам. У 2022 році через збройну агресію Російської Федерації проти України оновлення бібліотечних фондів за рахунок коштів державного бюджету не здійснювалося.

У багатьох населених пунктах тривалий час відсутні умови для комфортного бібліотечного обслуговування: досі близько 25 відсотків приміщень бібліотек залишаються без опалення, а 1 відсоток — навіть без освітлення (дані на 1 січня 2022 року). Впровадження інформаційних технологій у публічних бібліотеках просувається дуже повільно. Частка бібліотек, що мають комп’ютери, від загальної кількості бібліотек в Україні у 2021 році становила 45 відсотків, проте доступ користувачам до Інтернету надавали близько 35 відсотків бібліотек. Стан багатьох приміщень бібліотек також є незадовільним і потребує реновації. Водночас відвідування бібліотек із року в рік знижується. Протягом 2021 року послугами публічних бібліотек скористалося 9,2 млн. осіб, що на 3,8 млн. менше, ніж у 2019 році.

Сьогодні важливим завданням є відновлення бібліотек, зруйнованих чи пошкоджених внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, у тому числі їх фондів і матеріально-технічної бази. За інформацією, отриманою від обласних (військових) адміністрацій, станом на початок 2023 року зруйновано понад 150, а пошкоджено понад 290 бібліотечних закладів.

З огляду на окреслену ситуацію ключовими проблемами, які потребують розв’язання, є: відсутність достатньої пропозиції книжок на українському ринку та у публічних бібліотеках, бібліотеках закладів освіти, зокрема відповідно до інформаційних потреб, естетичного та інтелектуального рівня населення;

несформована звичка читання та нижчий за середньостатистичний у європейських країнах рівень читацької грамотності здобувачів освіти;

брак мотивації до читання через неусвідомлення його інструментального значення;

незадовільний рівень спроможності бібліотек надавати якісні бібліотечні послуги;

недорозвиненість або відсутність інфраструктури для придбання книжкової продукції та отримання інформації про нові книжки;

відсутність орієнтирів під час вибору книжки та недостатня підтримка читання у медіа, як і недостатня кількість медіа, що пишуть про культуру і книги зокрема;

відсутність достатньої поінформованості потенційних читачів про асортимент книг у бібліотеках;

несформованість споживчої культури у контексті користування продуктами та послугами сфери креативних індустрій, а також практики сплати за контент;

кадрова проблема: недостатня підготовка фахівців, брак системи винагород та престижності галузі, зміна сфери діяльності кваліфікованими спеціалістами сфери культури і, зокрема, книговидання, книгорозповсюдження, бібліотечної справи, літератури;

незахищеність українського книжкового ринку від контрафактної книжкової продукції, що підриває легальний книжковий ринок української книги;

відсутність у певної частини українського суспільства самоідентифікації із споживачем українськомовного книжкового продукту, що була спричинена в тому числі домінуванням іноземного (передусім російськомовного) культурного продукту в Україні.

Внаслідок розвитку культури споживання “швидкого” контенту книжки стають менш популярними, зокрема через легку доступність, безкоштовність і кліповість, максимальну спрощеність інформації із соціальних мереж. Лише активні промоційні заходи, спрямовані на підтримку і розвиток читання на національному рівні, дадуть змогу утримати наявну кількість читачів та розширити аудиторію людей, які володіють критичним мисленням та навичками, визначеними ключовими відповідно до звіту Всесвітнього економічного форуму “Майбутні робочі місця — 2025”.

Мета, стратегічні цілі та завдання, спрямовані

на досягнення стратегічних цілей

Метою Стратегії є формування звички та потреби в читанні як обов’язкового компонента життєвої стратегії громадян, поліпшення читацької грамотності та сприяння розвитку людського потенціалу.

Реалізація Стратегії здійснюється у двох стратегічних напрямах: шляхом підтримки та розвитку книжкової екосистеми — в результаті реалізації цього напряму читачі отримають доступ до якісної різножанрової книги, насамперед україномовної, у різних форматах відповідно до потреб, та шляхом формування навички і потреби в
читанні — в результаті реалізації цього напряму люди і спільноти обиратимуть читання як свідому та регулярну практику для дозвілля, навчання та розвитку.

Стратегічний напрям І. Доступ до книги. Підтримка та розвиток книжкової екосистеми

Стратегічні цілі зазначеного напряму:

книжковий ринок є конкурентоспроможним та задовольняє потреби споживачів, виробників та розповсюджувачів книжкового продукту;

читач має доступ до легальної книжкової продукції.

Завданнями, спрямованими на досягнення стратегічної цілі “Книжковий ринок є конкурентоспроможним та задовольняє потреби споживачів, виробників та розповсюджувачів книжкового продукту”, є:

·        забезпечення збору, оброблення, узагальнення, аналізу та моніторингу інформації про стан книжкового ринку, бібліотечної справи, літератури та читання;

·        підвищення обізнаності посадових осіб місцевих органів виконавчої влади та посадових осіб місцевого самоврядування щодо українського книжкового ринку;

·        стимулювання проведення досліджень у галузі книговидання, книгорозповсюдження, бібліотечної справи, літератури та читання;

·        удосконалення системи підтримки та відзначення творців книжкового контенту, зокрема авторів текстів, ілюстраторів, перекладачів, дизайнерів, а також літературних критиків та оглядачів;

·        забезпечення підтримки та розвитку книговидавничої галузі;

·        сприяння створенню та поширенню українського наративу та популяризації культур країн — партнерів України;

·        забезпечення доступу до книжок у населених пунктах, в яких відсутні бібліотеки чи книгарні;

·        забезпечення підтримки легальних суб’єктів роздрібної книжкової торгівлі.Завданнями, спрямованими на досягнення стратегічної цілі “Читач має доступ до легальної книжкової продукції”, є:

·        створення та розвиток цифрових проектів у сфері книговидавничої справи;

·        забезпечення формування оптимальної мережі публічних бібліотек, яка б задовольняла потреби територіальних громад;

·        забезпечення на постійній основі актуалізації фондів публічних бібліотек та бібліотек закладів освіти;

·        забезпечення інформатизації публічних бібліотек та бібліотек закладів освіти;

·        забезпечення реновації наявних та зведення нових будівель публічних бібліотек за європейським зразком;

·        сприяння розвитку медіа широкого профілю та спеціалізованих засобів масової інформації;

·        сприяння поширенню української літератури та інформації про українську літературу за кордоном;

·        розширення співпраці українських закладів та інституцій із міжнародними організаціями у сфері книговидання, літератури та читання;

·        забезпечення сталої участі України у міжнародних заходах, пов’язаних із книговиданням, літературою та читанням;

·        забезпечення підтримки експорту книжкової продукції, підтримки перекладів і промоції творів української літератури іншими мовами.

 

Стратегічний напрям ІІ.

·        Формування звички і потреби в читанні. Читання як тренд

·        Стратегічні цілі зазначеного напряму:

·        читання книг є регулярною дозвіллєвою практикою більшості людей в Україні;

·        здобувачі освіти сприймають читання як невід’ємну складову освітньої практики протягом життя;

·        читання широко практикується як засіб інклюзії та соціальної адаптації.

Завданнями, спрямованими на досягнення стратегічної цілі “Читання книг є регулярною дозвіллєвою практикою більшості людей в Україні”, є:

·        популяризація практики раннього читання дітям серед майбутніх батьків;

·        запровадження механізму для стимулювання читання дітям від народження у родинах;

·        стимулювання створення українськомовного відео- та аудіоконтенту, спрямованого на промоцію дитячого читання;

·        популяризація читання як звички та корисної дозвіллєвої практики протягом життя, а також інструменту кар’єрного зростання та саморозвитку;

·        забезпечення стимулювання публічної активності авторів та видавців нехудожньої літератури;

·        стимулювання суб’єктів господарювання до популяризації читання серед населення як одного з напрямів корпоративної соціальної відповідальності.

Завданнями, спрямованими на досягнення стратегічної цілі “Здобувачі освіти сприймають читання як невід’ємну складову освітньої практики протягом життя”, є:

·        підвищення обізнаності бібліотекарів та працівників закладів дошкільної освіти щодо способів залучення дітей дошкільного віку до проведення часу з книгою;

·        забезпечення закладів дошкільної освіти сучасною літературою;

·        забезпечення постійної інтерактивізації процесу розвитку інтересу до книжки;

·        створення умов для оволодіння різними читацькими техніками, інноваційного розвитку читання на рівні загальної середньої освіти;

·        популяризація читання як чинника розвитку критичного мислення та інструменту досягнення успіху у навчанні та житті;

·        забезпечення збору, оброблення, узагальнення, аналізу та моніторингу інформації щодо читання здобувачами освіти;

·        сприяння процесу долучення України до моніторингових досліджень читацької грамотності різних категорій здобувачів освіти, передусім PIRLS, TIMMS, PISA.

Завданнями, спрямованими на досягнення стратегічної цілі “Читання широко практикується як засіб інклюзії та соціальної адаптації”, є:

·        забезпечення використання читання як засобу роботи із вразливими групами населення, зокрема особами з посттравматичним стресовим розладом;

·        промоція читання як інструменту соціальної адаптації незахищених верств населення, що потребують ресоціалізації, а також як інструмент профілактики психічного здоров’я на засадах співпраці громадських об’єднань, бібліотек, видавництв та розповсюджувачів;

·        підтримка реалізації проектів, спрямованих на розвиток читання серед громадян, які потребують соціальної адаптації.

 

Етапи реалізації Стратегії

Реалізація Стратегії здійснюватиметься трьома етапами відповідно до операційних планів заходів.

Перший етап — 2023—2025 роки. Основними результатами на цьому етапі повинні стати: розроблення, прийняття та початок впровадження нормативно-правового забезпечення, необхідного для реалізації усіх етапів Стратегії; ухвалення органами державної влади рішень, що стосуються розвитку книжкового ринку, зокрема видавництва і розповсюдження, на основі реальних даних за результатами досліджень у галузі книговидання, книгорозповсюдження, бібліотечної справи, літератури та читання; створення належних умов для популяризації та поширення української книги в Україні та за кордоном; створення необхідних умов для формування конкурентоспроможного книжкового ринку в Україні, повноцінного розвитку учасників книжкового ринку, а також розвитку читання. Важлива роль на першому етапі відведена заходам відновлення і захисту українського книжкового ринку та бібліотечної сфери.

Другий етап — 2026—2028 роки. Другий етап передбачає продовження виконання розпочатих на першому етапі завдань та запровадження нових заходів, спрямованих на посилення ролі читання в українському суспільстві як необхідної складової життєвого успіху кожної  людини та соціально-економічного розвитку держави в цілому. Результатами другого етапу повинні стати: підвищення рівня читацького інтересу серед усіх читацьких аудиторій та посилення ролі читання в розвитку критичного та креативного мислення здобувачів освіти; читання сприймається в суспільстві як інструмент кар’єрного зростання та саморозвитку; приватний, громадський та державний сектори активно долучаються до промоції читання для усіх категорій населення, зокрема незахищених верств населення або людей, що потребують ресоціалізації; активізація книжкового ринку та його учасників.

Третій етап — 2029—2032 роки. На третьому етапі виконуються ті завдання, розв’язання яких розпочато на першому та другому етапах реалізації Стратегії, а також здійснюються заходи, визначені операційним планом реалізації третього етапу Стратегії.

Основними результатами третього етапу повинні стати:

·        впровадження та функціонування на постійній основі системи збору, оброблення, узагальнення, аналізу та моніторингу інформації про стан книжкового ринку, бібліотечної справи, літератури та читання серед усіх категорій читачів;

·        динамічний розвиток книжкового ринку та його учасників;

·        системна актуалізація бібліотечних фондів;

·        забезпечення цифрової доступності книжок та інформації про книжки (каталоги в бібліотеках);

·        формування оптимальної мережі публічних бібліотек, реновація та створення поліфункціонального простору в бібліотеках та активна інформатизація бібліотечних закладів, розширення функціоналу бібліотек для забезпечення створення передумов для професійного зростання та розвитку особистості;

·        врахування в освітніх програмах застосування сучасних читацьких технік;

·        підвищення рівня читацької грамотності в українському суспільстві, зокрема серед здобувачів загальної середньої освіти;

·        членство українських інституцій у міжнародних організаціях, пов’язаних із книговиданням, літературою та читанням; гармонізація законодавства України з міжнародними угодами, які пов’язані із захистом авторських прав;

·        проведення соціальних кампаній з промоції читання з метою профілактики психічного здоров’я.

Очікувані результати та показники
досягнення стратегічних цілей

Результатом реалізації Стратегії у 2032 році стануть закладені передумови для розвитку книжкової екосистеми як ринкового сектору креативних індустрій, що генерує достатню кількість якісної літератури українською мовою, що дістається до свого читача у зручний для нього спосіб. Українці мають усі можливості для доступу до книжкової продукції незалежно від свого місця проживання чи рівня матеріального достатку. Читання є усвідомлено обраним видом дозвілля, освітньою практикою та практикою саморозвитку.

Досягнення стратегічних цілей буде здійснюватися трьома етапами за такими показниками

Показник		І етап (2023—2025 роки)	ІІ етап (2026—2028 роки)	ІІІ етап (2029— 2032 роки)
	За стратегічною ціллю “Книжковий ринок є конкурентоспроможним та задовольняє потреби споживачів, виробників та розповсюджувачів книжкового продукту”
Кількість ринкових книжок на душу населення, які щороку видаються в Україні, одиниць		0,25	0,3	0,5
	За стратегічною ціллю “Читач має доступ до легальної книжкової продукції”
Частка респондентів, що обирають українську мову для читання книг, відсотків		42	47	57
Кількість книгарень і точок продажу книг, що функціонують в Україні, одиниць		130	140	200
Частка відновлених бібліотечних закладів, які було зруйновано або пошкоджено внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, відсотків		15	45	90
Щорічне оновлення фондів публічних бібліотек, відсотків		0,1	1	2
	За стратегічною ціллю “Читання книг є регулярною дозвіллєвою практикою більшості людей в Україні”
Частка читачів віком від 18 років, які читають книги хоча б раз на місяць, відсотків		25	30	40
	За стратегічною ціллю “Здобувачі освіти сприймають читання як невід’ємну складову освітньої практики протягом життя”
Частка дітей, які ніколи не читають книжки, відсотків		20	19	17
Частка читачів серед старших підлітків (14—17 років, читають щодня), відсотків		16	18	22
	За стратегічною ціллю “Читання широко практикується як засіб інклюзії та соціальної адаптації”
Щорічне збільшення кількості документів бібліотечного фонду бібліотек для осіб з вадами зору, відсотків		0,25	0,4	0,5
Частка читачів (книг усіх форматів) серед дітей, які належать до незахищених верств населення (читають щомісяця), відсотків		35	37	40
Частка читачів (книг усіх форматів) серед дорослих, які належать до незахищених верств населення (читають щомісяця), відсотків		17	19	21

Порядок проведення моніторингу, оцінки
результатів реалізації Стратегії та звітування

Моніторинг та оцінка результативності реалізації Стратегії та операційних планів реалізації Стратегії проводяться щороку МКІП із залученням представників органів державної влади та органів місцевого самоврядування, громадських об’єднань та наукових установ.

Результати моніторингу та оцінки реалізації Стратегії
висвітлюються у:

річних звітах про реалізацію Стратегії та операційних планів її реалізації, які щороку готує та оприлюднює МКІП;

регіональних та галузевих звітах про реалізацію Стратегії та операційних планів її реалізації, які щороку подаються до МКІП, центральними та місцевими органами виконавчої влади.

Результати моніторингу враховуються під час розроблення операційних планів реалізації Стратегії на наступні періоди.

Узагальнена оцінка результативності Стратегії проводиться протягом року після завершення строку її дії та подається Кабінетові Міністрів України.

Обсяг фінансових, матеріально-технічних, трудових ресурсів,
необхідних для реалізації Стратегії

Заходи з реалізації Стратегії будуть впроваджуватися протягом 2023—2032 років за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів в межах бюджетних призначень, передбачених головним розпорядникам бюджетних коштів на відповідний період, інших джерел, не заборонених законодавством, зокрема фінансових ресурсів, які надаються в рамках міжнародної технічної допомоги (у разі її залучення).

_______________________

ЗАТВЕРДЖЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 3 березня 2023 р. № 190-р

ОПЕРАЦІЙНИЙ ПЛАН
реалізації у 2023—2025 роках Стратегії розвитку читання на
період до 2032 року “Читання як життєва стратегія”

Найменування завдання	Найменування заходу	Відповідальні за виконання	Строк виконання	Очікуваний результат
Стратегічний напрям І. Доступ до книги. Підтримка та розвиток книжкової екосистеми Стратегічна ціль 1. Книжковий ринок є конкурентоспроможним та задовольняє потреби споживачів, виробників та розповсюджувачів книжкового продукту
1. Забезпечення збору, оброблення, узагальнення, аналізу та моніторингу інформації про стан книжкового ринку, бібліотечної справи, літератури та читання	1) здійснення постійного моніторингу стану книговидавничої галузі шляхом проведення опитувань суб’єктів видавничої справи	МКІП	щороку	підготовлено інформаційно-аналітичні матеріали
	2) проведення аналізу стану поповнення бібліотечних фондів публічних бібліотек, зокрема закупівлі книжкової продукції за кошти місцевих бюджетів	МКІП обласні, Київська міська державні (військові) адміністрації органи місцевого самоврядування (за згодою)	—“—	—“—
2. Підвищення обізнаності посадових осіб місцевих органів виконавчої влади та посадових осіб місцевого самоврядування щодо українського книжкового ринку	розроблення рекомендацій для посадових осіб місцевого самоврядування щодо процесу поповнення фондів публічних бібліотек книжковими виданнями з використанням каталогу “Книжки на ринку”	МКІП	2025 рік	розроблено та доведено до відома органів місцевого самоврядування рекомендації
3. Забезпечення підтримки та розвитку книговидавничої галузі	1) запровадження європейських норм надання та здійснення контролю за наданням видавництвами обов’язкових безкоштовних примірників	МКІП Держкомтелерадіо	2023—2024 роки	прийнято відповідні нормативно-правові акти
	2) недопущення поширення контрафактної книжкової продукції	МКІП Мінекономіки Держкомтелерадіо Держмитслужба	—“—	здійснено заходи щодо недопущення поширення контрафактної книжкової продукції
4. Сприяння створенню та поширенню українського наративу та популяризації культур країн — партнерів України	1) забезпечення видання книжкових видань на виконання актів Верховної Ради України, Президента України та Кабінету Міністрів України	МКІП	2023—2025 роки	видано щонайменше 600 назв книжкових видань
	2) зменшення впливу російської культури шляхом формування інтересу українців до культур країн — партнерів України та запиту на перекладні книжкові видання від українських видавців	МКІП МЗС	2023—2025 роки	у публічних бібліотеках створено книжкові полиці літератури країн — партнерів України проведено заходи з популяризації культур країн — партнерів України
	3) запровадження обмеження на імпорт російських книжок	МКІП Держкомтелерадіо	2023 рік	прийнято відповідний нормативно-правовий акт
5. Забезпечення доступу до книжок у населених пунктах, в яких відсутні бібліотеки чи книгарні	розвиток нестаціонарних форм бібліотечного обслуговування, зокрема мобільних бібліотек	обласні, Київська міська державні (військові) адміністрації органи місцевого самоврядування  (за згодою)	2023—2025 роки	реалізовані пілотні проекти із створення мобільних бібліотек
Стратегічна ціль 2. Читач має доступ до легальної книжкової продукції
6. Створення та розвиток цифрових проектів у сфері книговидавничої справи	забезпечення підтримки, функціонування та розвитку Української цифрової бібліотеки	МКІП	2023—2025 роки	Українську цифрову бібліотеку наповнено актуальною літературою українських видавців за тематичними розділами надано на постійній основі доступ до електронних видань, розміщених в Українській цифровій бібліотеці
7. Забезпечення формування оптимальної мережі публічних бібліотек, яка б задовольняла потреби територіальних громад	1) проведення аналізу діючої мережі публічних бібліотек України	МКІП Держмистецтв обласні, Київська міська державні (військові) адміністрації органи місцевого самоврядування (за згодою)	щороку	підготовлено та оприлюднено інформаційно-аналітичні матеріали щодо діючої мережі публічних бібліотек
	2) формування оптимальної мережі публічних бібліотек в територіальних громадах відповідно до державних соціальних нормативів	обласні, Київська міська державні (військові) адміністрації органи місцевого самоврядування (за згодою)	2023—2025 роки	створено оптимальну мережу публічних бібліотек в Україні
8. Забезпечення на постійній основі актуалізації фондів публічних бібліотек та бібліотек закладів освіти	1) удосконалення механізму відбору, придбання та розподілу книжкової продукції для поповнення бібліотечних фондів публічних бібліотек	МКІП	2023 рік	видано наказ МКІП
	2) забезпечення поповнення фондів публічних бібліотек новими якісними українськомовними книжковими виданнями відповідно до державних соціальних нормативів, а також літературою, адаптованою для осіб з інвалідністю з порушеннями зору, слуху, осіб, які страждають на психічні розлади	МКІП обласні, Київська міська державні (військові) адміністрації органи місцевого самоврядування (за згодою) громадські організації осіб з інвалідністю (за згодою)	щороку	фонди публічних бібліотек щороку поповнюються новою якісною українськомовною літературою мережа публічних бібліотек забезпечена літературою з урахуванням потреб осіб з інвалідністю з порушеннями зору, слуху, осіб, які страждають на психічні розлади
	3) забезпечення поповнення фондів бібліотек закладів освіти актуальною літературою українських видавців	обласні, Київська міська державні (військові) адміністрації органи місцевого самоврядування (за згодою)	щороку	забезпечено книжкову потребу бібліотек закладів освіти
	4) підтримка на грантовій основі проектів, спрямованих на створення інклюзивного культурного продукту у сфері літератури	МКІП	—“—	створено нові інклюзивні культурні продукти  поповнено фонди бібліотек новою спеціалізованою літературою
9. Забезпечення інформатизації публічних бібліотек та бібліотек закладів освіти	1) забезпечення комп’ютеризації та інтернетизації бібліотек	обласні, Київська міська державні (військові) адміністрації органи місцевого самоврядування (за згодою)	2023—2025 роки	створено та оновлено парк комп’ютерної техніки, спеціального обладнання та серверного забезпечення забезпечено доступ не менше 70 відсотків бібліотек до Інтернету
	2) впровадження програмного забезпечення для автоматизації бібліотечно- інформаційних процесів бібліотек	—“—	—“—	забезпечено перехід на сучасні автоматизовані бібліотечні інформаційні системи, що підтримують актуальні міжнародні бібліотечні стандарти, зокрема міжбібліотечний обмін даними он-лайн
	3) запровадження Національної системи централізованої каталогізації	МКІП Держкомтелерадіо обласні, Київська міська державні (військові) адміністрації органи місцевого самоврядування (за згодою)	2023—2025 роки	публічні бібліотеки користуються єдиним каталогом
	4) створення Національної електронної бібліотеки	МКІП	2025 рік	прийнято відповідний нормативно-правовий акт створено веб-сайт (електронну базу) оцифрованих документів, що становлять культурне надбання, на якому будуть представлені ресурси Національної електронної бібліотеки
10. Забезпечення реновації наявних та зведення нових будівель публічних бібліотек за європейським зразком	1) розроблення концепції зонування та наповнення бібліотек різного типу	МКІП	2023 рік	підготовлено та надано відповідні методичні рекомендації територіальним громадам
	2) забезпечення створення поліфункціонального простору в публічних бібліотеках	обласні, Київська міська державні (військові) адміністрації органи місцевого самоврядування (за згодою)	2024—2025 роки	реалізація пілотних проектів у визначених регіонах
	3) вжиття заходів для забезпечення архітектурної доступності будівель публічних бібліотек для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення	МКІП обласні, Київська міська державні (військові) адміністрації органи місцевого самоврядування (за згодою) громадські організації осіб з інвалідністю (за згодою)	2023— 2025 роки	мережа публічних бібліотек облаштована з урахуванням потреб осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення
11. Сприяння поширенню української літератури та інформації про українську літературу за кордоном	1) створення українських книжкових поличок в іноземних бібліотеках	МЗС МКІП державна установа “Український інститут” (за згодою)	2023—2025 роки	український літературний контент широко представлено за кордоном збільшено кількість угод на переклад та видання творів української літератури
	2) організація та проведення за кордоном заходів, спрямованих на популяризацію української літератури	—“—	щороку	організовано та проведено відповідні заходи
12. Забезпечення сталої участі України у міжнародних заходах, пов’язаних із книговиданням, літературою та читанням	забезпечення представлення національних стендів України на міжнародних книжкових виставках та ярмарках	МКІП державна установа “Український інститут” (за згодою)	—“—	збільшено кількість перекладів творів української літератури до 250 творів на рік
13. Забезпечення підтримки експорту книжкової продукції, підтримки перекладів і промоції творів української літератури іншими мовами	1) визначення пріоритетних мовних ринків для просування української книги	МКІП	2023—2025 роки	збільшено обсяг прямого експорту книжкової продукції
	2) виконання програми з підтримки перекладів творів української літератури іншими мовами	—“—	—“—	збільшено кількість перекладів творів української літератури до 250 творів на рік
	3) розроблення навчально-методичних матеріалів та організація навчальних заходів для суб’єктів видавничої справи з питань експорту книжкової продукції	державна установа  “Офіс з розвитку підприємництва та експорту” (за згодою) державна установа “Український інститут” (за згодою)	2023—2024 роки	запроваджено тренінгові програми для суб’єктів видавничої справи з питань експорту книжкової продукції
Стратегічний напрям ІІ. Формування звички і потреби в читанні. Читання як тренд Стратегічна ціль 1. Читання книг є регулярною дозвіллєвою практикою більшості людей в Україні
14. Популяризація практики раннього читання дітям серед майбутніх батьків	поширення інформації серед майбутніх батьків про користь раннього читання дітям, зокрема розроблення та розповсюдження інформаційних матеріалів та проведення просвітницьких кампаній	Мінсоцполітики обласні, Київська міська державні (військові) адміністрації органи місцевого самоврядування (за згодою)	2023—2025 роки	розширено аудиторію майбутніх батьків, ознайомлених щодо користі раннього читання дітям вироблено звички читання у дітей
15. Забезпечення стимулювання публічної активності авторів та видавців нехудожньої літератури	організація та проведення спеціалізованих заходів для авторів та видавців нехудожньої літератури	МКІП	2024—2025 роки	забезпечено зростання публічної активності авторів та видавців
16. Популяризація читання як звички та корисної дозвіллєвої практики протягом життя, а також інструменту кар’єрного зростання та саморозвитку	проведення всеукраїнських та регіональних інформаційно-комунікаційних кампаній, заходів щодо ролі читання у житті людини	МКІП обласні, Київська міська державні (військові) адміністрації органи місцевого самоврядування (за згодою)	2023—2025 роки	розширено аудиторію читачів серед дорослого населення
Стратегічна ціль 2. Здобувачі освіти сприймають читання як невід’ємну складову освітньої практики протягом життя
17. Підвищення обізнаності бібліотекарів та працівників закладів дошкільної освіти щодо способів залучення дітей дошкільного віку до проведення часу з книгою	розроблення та забезпечення поширення інформаційно-довідкових та методичних матеріалів для бібліотекарів публічних бібліотек та педагогічних працівників закладів дошкільної освіти щодо формування інтересу до читання у дітей дошкільного віку	МКІП МОН	2024—2025 роки	розширено аудиторію бібліотекарів та працівників закладів дошкільної освіти, обізнаних щодо способів залучення дітей дошкільного віку до проведення часу з книгою
18. Забезпечення закладів дошкільної освіти сучасною літературою	придбання сучасної дитячої літератури для закладів дошкільної освіти	органи місцевого самоврядування (за згодою)	2025 рік	забезпечено потребу закладів дошкільної освіти у сучасній дитячій літературі
19. Забезпечення постійної інтерактивізації процесу розвитку інтересу до книжки	забезпечення закладів дошкільної освіти мультимедійними пристроями та аудіокнигами	—“—	—“—	створено умови для формування навичок слухання та інтерпретації текстів у здобувачів дошкільної освіти
20. Створення умов для оволодіння різними читацькими техніками, інноваційного розвитку читання на рівні загальної середньої освіти	1) забезпечення врахування в освітніх програмах застосування технік творчого письма (“creative writing”) та критичного читання текстів різних видів (зокрема, художніх, публіцистичних, навчальних, наукових текстів, медіатекстів)	МОН	2023—2025 роки	впроваджено сучасні читацькі техніки в освітній процес на рівні загальної середньої освіти
	2) забезпечення інтерактивізації та гейміфікації процесу читання для здобувачів загальної середньої освіти	МОН	2023—2025 роки	включено до освітніх програм для закладів загальної середньої освіти методи інноваційного розвитку читання впроваджено інтерактивні методи та ігрові техніки читання в освітній процес для здобувачів загальної середньої освіти
21. Популяризація читання як чинника розвитку критичного мислення та інструменту досягнення успіху у навчанні та житті	1) проведення регулярних інформаційно-комунікаційних кампаній щодо впливу читання на життєвий успіх особистості	обласні, Київська міська державні (військові) адміністрації органи місцевого самоврядування (за згодою)	—“—	організовано та проведено заходи інформаційно-промоційного характеру
	2) запровадження системи публічної підтримки активних учасників читацького та літературного руху серед дітей та юнацтва	МОН обласні, Київська міська державні (військові) адміністрації органи місцевого самоврядування (за згодою)	—“—	організовано та проведено всеукраїнські, регіональні літературні конкурси
22. Забезпечення збору, оброблення, узагальнення, аналізу та моніторингу інформації щодо читання здобувачами освіти	дослідження читацьких трендів серед аудиторії здобувачів освіти	МОН обласні, Київська міська державні (військові) адміністрації органи місцевого самоврядування (за згодою)	2023—2025 роки	підготовлено інформаційно-аналітичні матеріали забезпечено поширення інформації про читацькі тренди в різних вікових категоріях дітей і юнацтва серед педагогічних працівників, фахівців книжкової сфери та бібліотекарів
Стратегічна ціль 3. Читання широко практикується як засіб інклюзії та соціальної адаптації
23. Забезпечення використання читання як засобу роботи із вразливими групами населення	розроблення рекомендацій для працівників соціальної сфери щодо використання читання в роботі з вразливими групами населення	Мінсоцполітики громадські організації осіб з інвалідністю (за згодою)	2024 рік	впроваджено у діяльність працівників соціальної сфери практику використання читання в роботі з вразливими групами населення

_____________________

 

---

* Згідно з “Національним звітом за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018” кожна одиниця індексу вправності читача збільшує значення середнього бала із читання для здобувачів освіти українських закладів освіти на 39 одиниць, що дорівнює більш як одному року навчання.

СТРАТЕГІЯ

розвитку читання на 2021–2025 роки

«Читання як життєва стратегія»

Загальна частина

Набуття навички читання як щоденної практики, а також читацької грамотності визначають можливості для якісного здобуття освіти, розвитку критичного мислення, самореалізації особистості та загалом більшої задоволеності життям в умовах інформаційного перенасичення, нестабільної політичної чи економічної ситуації в державі. Окрім того, читання є одним із ключових факторів розвитку людського потенціалу.

Під читанням у Стратегії розвитку читання на 2021 – 2025 року «Читання як життєва

стратегія» (далі – Стратегія) розуміємо читання книг у будь-якому форматі. Увага до

книжкового контенту зумовлена тим, що за останнє десятиліття показники споживання

інформації невпинно зростають, а соцмережам та іншим онлайн-ресурсам приділяють дедалі

більше часу. Тим часом здатність до критичного сприймання інформації, концентрація уваги

та рівень споживання книжкового контенту знижуються.

Реалізація Стратегії є необхідною складовою гуманітарної безпеки України, позаяк

виконує завдання національної консолідації, модернізації, розвитку української культури та

зміцнення людського потенціалу.

Ця Стратегія визначає мету, стратегічні цілі та основні завдання, на виконання яких

має бути спрямована реалізація державної політики щодо підтримки й розвитку читання;

Стратегія охоплює всі сфери суспільного життя.

Розроблення Стратегії зумовлено необхідністю кардинальних змін у підходах до

промоції читання як усвідомлено обраної дозвіллєвої, освітньої практики та практики

саморозвитку — задля всебічного та гармонійного розвитку особистості, зокрема, критичного мислення та освітнього рівня, що відповідатиме європейським освітнім та іншим нормам.

Стратегія узгоджується з положеннями таких стратегічних документів:

Стратегії розвитку бібліотечної справи на період до 2025 року «Якісні зміни бібліотек

для забезпечення сталого розвитку України», схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів

України № 219-р від 23 березня 2016 року;

Стратегії популяризації української мови до 2030 року «Сильна мова — успішна

держава», схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 липня 2019 року № 596-р (в частині безпекового, соціокультурного та економічного аспекту розвитку

української мови) та Плану заходів з реалізації першого етапу (до 2022 року) Стратегії

популяризації української мови до 2030 року «Сильна мова — успішна держава»,

затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 року № 1585-р;

Угоди про асоціацію між Україною з однієї сторони, та Європейським Союзом,

Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами з іншої сторони (в частині зобов’язань щодо наближення національного законодавства до законодавства ЄС у сфері інтелектуальної власності, у тому числі авторського права і суміжних прав).

За останні десятиріччя читання без примусу як життєва практика втрачає свою

популярність у всьому світі, поступаючись споживанню «швидкої» інформації із соцмереж, 

доступному відеоконтенту і телебаченню. Згідно зі звітом Міжнародної асоціації видавців

«Reading Matters: Surveys and Campaigns – how to keep and recover readers» (2019), стабільну

кількість читачів або ж деякі ознаки позитивної динаміки, пов’язані з читанням, можуть

продемонструвати лише країни з тривалою книжковою традицією та високим освітнім рівнем (зокрема Швеція, Франція, Данія, Норвегія, Канада).

Попри світові невтішні тенденції, ситуація в Україні є особливо гострою: різниця

насамперед у кількості виданих книжок на душу населення; а показники населення, що читає, падають. Так, останнє і єдине порівнюване дослідження читання «Читання в контексті

медіаспоживання та життєконструювання» (2020) підтверджує це: частота читання книжок на дозвіллі серед українців навіть дещо зменшилась: якщо у 2018 році 11% стверджували, що

читають щодня, то у 2020 році лише 8% дорослого населення є щоденними читачами. Для

порівняння: кількість українців, які читають щонайменше раз на місяць, дорівнює 46%; тим

часом, відповідно до звіту Міжнародної асоціації видавців, кількість канадців, які читають

мінімум раз на тиждень становить 67%; Франція має 60% регулярних читачів, Ісландія – 53%.

Окремо слід підкреслити, що станом на 2019 рік в Україні було видано менше ніж

0,5 книжки на душу населення (без урахування шкільних підручників, рекламних та інших

видань, не призначених для вільного продажу), а у 2020 році, внаслідок епідемії, викликаної

SARS-CoV-2, що призвела до погіршення економічної ситуації, цей показник знизився до

0,25 книжки на душу населення за даними Державної наукової установи «Книжкова палата

України імені Івана Федорова». Водночас, згідно з останніми звітами національних асоціацій

видавців, у Польщі середньорічним показником є 2,45 проданих книги на душу населення, у

Чехії та Словаччині – 3 книги, видані на душу населення, у Туреччині — 5 книжок на душу

населення, видані незалежними видавцями.

Доступність на ринку книжок в Україні залишається вкрай низькою з огляду і на

можливість придбання, зокрема, на індекс забезпечення книгарнями: 1 книгарня на 140 тис.

населення (станом на 2018 рік), що в 10 разів нижче за середньоєвропейські показники

(Німеччина: 1 магазин на 15 тис. населення; Польща, Данія: 1 магазин на 12 тис. населення).

Згідно з даними звіту щодо стану галузі у Польщі за 2019 рік нараховувалось 1914 книгарень, тим часом як в Україні – близько 300.

Рівень читацької грамотності та набуття навички читання нерозривно пов’язаний не

лише із заходами популяризації читання, але й розвитком книжкової галузі. За майже 30 років незалежності в Україні не зміг постати власний книжковий ринок, що впродовж років був ринком збуту російської книжкової продукції: внаслідок неконтрольованого ввезення на територію України книжок з Російської Федерації українські видавці працювали на засадах місійності, проте не повноцінного бізнесу. Нездорова конкуренція фактично знищувала українськомовний видавничий сегмент та на тривалий час відклала формування українськомовної читацької більшості. Після обмеження ввезення книжкової продукції з

Російської Федерації український ринок отримав шанс на розвиток, а українська книга почала ставати популярнішою.

Попри тривале споживання російськомовного контенту, у 2020 році вперше за даними

дослідження «Читання в контексті медіаспоживання та життєконструювання», проведеного на замовлення державної установи «Український інститут книги» (далі – УІК), респонденти переважно називали українську (32% опитаних) з-поміж мов, якими «зручніше читати книжки». До того ж, починаючи з 2018 року, українська мова стала на 5% популярнішою та вперше випередила російську (28%). Зважаючи на історичний досвід та інформаційну політику, спрямовану на захист українського мовного середовища, ця Стратегія визначає особливу важливість підтримки і розвитку читання українською мовою на всій території України. Відповідно, визначається пріоритетний підхід до підтримки національного автора та виробника українськомовної книжкової продукції, формування української зони копірайту, а також до книжкової сфери як важливого елементу національної безпеки та національних інтересів України.

Саме тому підтримка і розвиток читання є неможливими без розвитку книжкової

екосистеми України. Адже без підтримки та належних умов для розвитку національного ринку будь-які зусилля з популяризації читання слугуватимуть інтересам російського книжкового ринку або ж стануть інвестицією в розвиток піратства.

Проблеми розвитку читання як життєвої практики

За даними дослідження УІК у 2020 році, читання книжок посідає 9 місце серед

щоденного дозвілля (8%) після перегляду телебачення (48%), проведення часу в соціальних

мережах (40%), прослуховування радіо (22%) та хобі (10%). Проте дослідження читання,

зокрема, дослідження «Читання в Україні», проведене ГО «Форум видавців» (2013–2014),

Ukrainian Reading and Publishing Data, проведене «Читомо» (2018) і дослідження УІК (2020)

підтверджують факт: читання не конкурує з іншими культурними продуктами, оскільки читачі активніше відвідують музеї, театри, кіно, галереї тощо. Тому особливого значення набуває промоція читання через кроссекторальні проєкти.

Для поширення читання як практики також дуже важливою є практика читання у

родині, особливо у такій, де зростають діти. Саме сприйняття читання в дитинстві має

вирішальний вплив на частоту читання у дорослому віці: так, серед нечитачів лише 23%

стверджують, що батьки привчали їх до читання і їм це подобалось, а серед щоденних читачів таких 70%. Попри те, що з усіх вікових груп діти 6–9 років залишаються найактивнішими читачами, з віком ця звичка фактично зникає: згасання інтересу до читання відбувається з 9–10 років, а серед старших підлітків з 14 років скорочення кількості щоденних читачів, порівняно з наймолодшою віковою групою, відбувається більш ніж удвічі.

Актуалізація теми читання у школах є критично важливою темою для української

освіти. За даними «Національного звіту за результатами міжнародного дослідження якості

освіти PISA-2018», результати українських школярів нижчі за середні по країнах Організації

Економічного Співробітництва та Розвитку (ОЕСР) у всіх трьох галузях: читання, математика, природничо-наукові дисципліни. Підліткам складно критично мислити, розуміти відомі їм категорії в новому контексті, висувати припущення, критично оцінювати тексти. Середній бал українських учнів із читання – 466 балів (у середньому в країнах ОЕСР – 487). Для порівняння, у Чехії цей бал – 490, у Німеччині – 498, а в Польщі – 5121. Менш ніж 4% українських 15-річних підлітків володіють стійкими навичками детального аналізу незнайомого тексту, середній показник у країнах ОЕСР – 8,7%. Дослідження констатує, що розвиток мовлення, комунікативних навичок та здобування освіти загалом є неможливими без оволодіння навичкою читання та читацькою грамотністю.

Поширеною причиною нечитання є відсутність бажання/потреби (мотивації) читати

книжки; сучасні читачі не пов’язують читання з успіхом. Лише 19% дорослих читає для

самоосвіти, саморозвитку, роботи або навчання. Водночас статистика підтверджує відому тезу про те, що «ті, хто читає книги, керуватимуть тими, хто дивиться телевізор»: активні читачі загалом демонструють діяльну життєву позицію, мають більший рівень доходів та ширше коло зацікавлень. Дослідження, проведені УІК у 2020 році, свідчать, що ситуація в Україні корелюється зі світовими тенденціями: читачі більш задоволені своїм життям, частіше досягають поставлених цілей, а також демонструють вищу стресостійкість.

Можливість придбати книгу відповідно до своїх потреб є також нерозривно пов’язаною із показниками читання: локдаун та економічна непевність суттєво вплинули і на

скорочення книжкових придбань. У 2020 році за умов і без того критичного індексу

забезпечення книгарнями населення додатково наклалося і закриття книгарень. Оскільки книга в Україні залишається категорією товару, що продається здебільшого через книгарні офлайн, цей рік став кризовим як для книготорговельної галузі, так і для читачів. Брак коштів на придбання книг також є однією з найчастіше згадуваних причин нечитання (8–11% нечитачів зазначили саме цю причину як основний бар’єр для придбання та читання книжок).

Саме тому дедалі більшу роль за таких обставин мають відігравати бібліотеки як один

із базових елементів суспільного розвитку й таких його складових, як культура, наука й освіта. Проте нині, за даними статистичного збірника «Бібліотечна Україна в цифрах» (2018-2019) відзначається стійка тенденція до скорочення кількості бібліотек; окрім того, оновлення бібліотечних фондів актуальною літературою відбувається вкрай повільно і не відповідає нормам у контексті обсягів. Мережа публічних бібліотек України станом на 01 січня 2020 року налічувала 15 369 закладів, 81% (12 504) із них становлять сільські бібліотеки. За період 2008– 2019 років їх кількість зменшилася на 2 932 установи, при цьому закривалися переважно сільські бібліотеки.

У багатьох населених пунктах тривалий час відсутні умови для комфортного

бібліотечного обслуговування: досі 25% приміщень бібліотек залишаються без опалення, а

1,4% – навіть без освітлення (дані на 01 січня 2020 року). Впровадження інформаційних

технологій у публічних бібліотеках просувається дуже повільно і в умовах відсутності бюджетного фінансування на такі цілі. У середньому в 2019 році на одну бібліотеку припадало 1,4 комп’ютера. Незважаючи на те, що загалом 41% бібліотек у 2019 році мали комп’ютери, доступ користувачам до інтернету надавали 33% бібліотек. Відвідування бібліотек із року в рік знижується. Протягом 2019 року послугами публічних бібліотек скористалося 12 986,8 тис. осіб, що на 303,8 тис. менше ніж роком раніше. Відповідно до звіту Київського міжнародного інституту соціології щодо читання в Україні (2018) 60% дорослого населення України за рік жодного разу не відвідали ні бібліотеку, ні книгарню.

З огляду на окреслену ситуацію, найголовнішими проблемами, які потребують

вирішення, є:

● низький рівень читацької грамотності та несформована навичка читання;

● брак мотивації до читання через неусвідомлення його інструментального значення;

● відсутність достатньої пропозиції на українському ринку та брак якісної сучасної літератури українською мовою в публічних бібліотеках відповідно до інформаційних потреб, естетичного та інтелектуального рівня населення, а також рівня купівельної спроможності кожного громадянина;

● недорозвиненість або відсутність інфраструктури для придбання книжкової продукції та отримання інформації про нові книжки;

● відсутність орієнтирів при виборі книжки та недостатня підтримка читання у медіа, як і недостатня кількість медіа, що пишуть про культуру і книги зокрема;

● відсутність достатньої пропозиції книжок у публічних, шкільних бібліотеках та бібліотеках ВЗО;

● несформованість споживчої культури у контексті культурних креативних індустрій (далі – ККІ) та практики сплати за контент;

● кадрова проблема: недостатня підготовка фахівців, брак системи винагород та престижності галузі і «відтік умів» з галузей культури і книжкової сфери зокрема;

● незахищеність українського книжкового ринку від неякісної піратської

продукції та нездорової конкуренції з російською книжковою продукцією, що підриває легальний книжковий ринок української книги;

● відсутність у частини українського суспільства самоідентифікації зі споживачем україномовного книжкового продукту, спричинена в т. ч. і домінуванням іноземного (передусім російськомовного) культурного продукту в Україні.

Внаслідок розвитку культури споживання «швидкого» контенту, книжки стають менш

популярними, зокрема, через легку доступність, безкоштовність і кліповість, максимальну спрощеність, інформації із соцмереж. Лише активні промоційні заходи, спрямовані на

підтримку і розвиток читання на національному рівні, дозволять утримати наявну кількість

читачів та розширити аудиторію людей, які володіють критичним мисленням та навичками,

визначеними ключовими у 2025 році.

Мета, цілі та завдання

Мета Стратегії — сформовані навички та потреби в читанні, як життєвій стратегії

громадян, сприяють розвитку людського потенціалу України.

Реалізація Стратегії можлива у двох стратегічних напрямах: через напрям підтримки

та розвитку книжкової екосистеми, в результаті реалізації якої читачі мають доступ до якісної різножанрової книги, насамперед українськомовної, у різних форматах відповідно до потреб, та через формування навички і потреби в читанні, в результаті реалізації якої люди і спільноти обиратимуть читання як свідому та регулярну практику для дозвілля, навчання та розвитку.

Стратегічний напрям І: «Доступ до книги. Підтримка та розвиток книжкової екосистеми»

Стратегічна ціль 1: книжковий ринок є конкурентоспроможним та задовольняє потреби споживачів, виробників та розповсюджувачів літературного продукту.

Операційна ціль 1: органи влади ухвалюють рішення, що стосуються розвитку книжкового ринку, зокрема видавництва і розповсюдження, на основі реальних даних.

Завдання:

1.1.1. Запроваджено облік ринкових показників, пов'язаних із випуском та реалізацією готової книжкової продукції.

1.1.2. Здійснено та доведено до відома Уряду аналіз обліку показників.

1.1.3. На регулярній основі проведено соціологічні дослідження щодо читання, ставлення до читання та придбання книжкової продукції в Україні.

1.1.4. На регулярній основі проведено аналіз запитів в інтернеті та SML-дослідження щодо книг і читання за темами, авторами, мовами, тегами тощо.

1.1.5. Проведено на регулярній основі спеціалізовані навчання щодо книжкового ринку для державних службовців, відповідальних за напрямок культури і книговидання.

1.1.6. Запроваджено аналіз операцій з імпорту та експорту книжкової продукції (за примірниками).

1.1.7. Напрацьована в результаті обліку та аналізу інформація доступна уряду та органів місцевого самоврядування на регулярній основі.

Операційна ціль 2: творці контенту мають належні умови для саморозвитку та видання своїх творів.

Завдання:

1.2.1. Переглянуто умови і збільшено кількість державних стипендій для творців книжкового контенту (зокрема авторів текстів, ілюстрацій), перекладачів, дизайнерів, літературних критиків та оглядачів.

1.2.2. Збільшено кількість резиденцій та професійних програм для творців книжкового

контенту (зокрема авторів текстів, ілюстрацій), перекладачів та дизайнерів, зокрема для іноземних.

1.2.3. Запроваджено навчання creative writing на рівні середньої школи та вищої освіти.

1.2.4. Запроваджено сертифіковані курси для творців книжкового контенту (зокрема авторів текстів, ілюстрацій), редакторів, критиків, перекладачів та дизайнерів.

1.2.5. Розроблено та запроваджено систему стимулювання літературної критики і книжкової журналістики, націлений на фаховий розвиток акторів книжкового ринку (авторів,

перекладачів, критиків, дизайнерів, книжкових менеджерів тощо).

Операційна ціль 3: видавці книг здатні видавати достатню кількість назв, жанрів і накладів для задоволення потреб суспільства.

Завдання:

1.3.1. Запроваджено пільги для відновлення діяльності книговидавців після кризи,

спричиненої пандемією, зокрема звільнення від податку на прибуток терміном на 5 років.

1.3.2. Запроваджено пільгове кредитування для відновлення та розвитку видавництв, зокрема державні гарантії за кредитами.

1.3.3. Запроваджено європейські норми надання видавництвами обов’язкових безкоштовних примірників.

1.3.4. Заповнено жанрові ніші, які нині заповнюються імпортованими виданнями, вітчизняною літературою на умовах партнерського фінансування видавництва і держави.

1.3.5. Українські видавництва і поліграфічна база – інноваційні і переоснащені завдяки

запровадженню державної підтримки, зокрема через пільгове розмитнення поліграфічного

обладнання, пільг при розмитненні поліграфічних матеріалів, які не виготовляються в Україні (папір, картон, фарба, клей та т.д.).

Операційна ціль 4: книготорговельним мережам та книгарням (офлайн і онлайн)

вигідно легально вести і розширювати свою діяльність незалежно від місця розташування.

Завдання:

1.4.1. Впроваджено систему підтримки інновацій в реалізації електронного та аудіо літературного контенту.

1.4.2. Забезпечено книгарні площами у приміщеннях комунальної і державної власності на договірній основі.

1.4.3. Надано можливості для публічних бібліотек та закладів вищої освіти (далі – ЗВО) розміщувати онлайн і офлайн точки доступу для організації книжкової торгівлі для різножанрової літератури.

1.4.4 Звільнено від сплати податку на прибуток підприємств спеціалізованої книжкової торгівлі, які знаходяться на загальній системі оподаткування (використовують РКО) та реінвестують прибуток.

1.4.5 Запроваджено пільгове кредитування для відновлення та розвитку наявних/ започаткування нових книгарень і книготорговельних мереж, організацію точок доступу до

книги (пункти видачі замовлень для онлайн) та інновацій.

1.4.6 Розроблено та запроваджено систему стимулювання книгорозповсюдження серед населених пунктів, де немає бібліотеки чи книгарні, через мобільні книгарні.

Стратегічна ціль 2: читач має доступ до легальної літературної продукції.

Операційна ціль 1: книжки українською мовою та іншими мовами, легально видані в Україні, а також інформація про ці книжки доступні онлайн та офлайн на всій території України.

Завдання:

2.1.1 Забезпечено функціонування електронного каталогу з інформацією про доступні книжки на видавничому ринку («Книжки на ринку»).

2.1.2 Забезпечено запуск та функціонування Української цифрової бібліотеки.

2.1.3 Забезпечено збереження оптимальної мережі публічних бібліотек, яка б задовольняла потреби територіальних громад.

2.1.4. Забезпечено на постійній основі актуалізацію фондів публічних, шкільних бібліотек та бібліотек ЗВО.

2.1.5. Забезпечено цифрову доступність книжок.

2.1.6. Забезпечено реновацію наявних та побудову нових публічних, шкільних і ЗВО бібліотек.

2.1.7. Інформатизовано публічні, шкільні бібліотеки, бібліотеки ЗВО.

2.1.8. Надано грантову підтримку бібліотекам, громадам для розвитку, осучаснення, вдосконалення сервісних можливостей бібліотек та розширення функцій бібліотек як сучасного та доступного книжкового простору.

2.1.9. Забезпечено фінансування для розширення асортименту та оновлення фондів книжкової продукції бібліотек.

2.1.10. Розроблено та впроваджено систему стимулювання медіа широкого профілю та

спеціалізованих ЗМІ збільшувати частку контенту, спрямованого на висвітлення української книги в Україні.

Операційна ціль 2: книжки українською мовою та іншими мовами, видані в Україні або за українськими ліцензіями, а також інформація про ці книжки доступні онлайн та офлайн за кордоном.

Завдання:

2.2.1. Створено необхідні умови для поширення української літератури та інформації про українську літературу через національні бібліотеки за кордоном.

2.2.2. Забезпечено членство українських інституцій у міжнародних організаціях, пов'язаних із книговиданням, літературою та читання.

2.2.3. Законодавство України гармонізовано з міжнародними угодами, пов’язаними із захистом авторських прав.

2.2.4. Забезпечено сталу участь України у міжнародних ярмарках, виставках, наукових конференціях, конгресах тощо, пов'язаних із книговиданням, літературою та читанням.

2.2.5. Визначені пріоритетні мовні ринки для просування української книги.

2.2.6 Забезпечено підтримку експорту книжкової продукції, авторських прав, та підтримку перекладів української літератури іншими мовами. 

Операційна ціль 3: особи, які поширюють та виготовляють нелегальний літературний контент в Україні, притягуються до юридичної відповідальності.

Завдання:

2.3.1 Внесено зміни до чинного законодавства з посилення юридичної відповідальності розповсюджувачів та виробників контрафактної паперової книжки (збільшені штрафи і кримінальна відповідальність за поширення/продаж та виробництво контрафактної продукції; спрощені процедури розслідування та доведення порушення).

2.3.2. Внесено зміни до законодавства, які встановлюють порядок торгівлі книжковою

продукцією на онлайн-ресурсах (запровадити обов’язкові вимоги щодо правил торгівлі

продавців на маркетплейсах, наявності у них прав на розповсюдження конкретної книжкової

продукції, впровадження спрощеної процедури блокування продавців на маркетплейсах за продаж нелегальної книжкової продукції).

2.3.3. Впроваджено Процедуру моніторингу та обмеження поширення забороненого

книжкового контенту в друкованому та електронному вигляді, шляхом попередження і блокування ресурсів в інтернеті, що поширюють заборонений книжковий контент в Україні

(визначення органу, повноважень, критеріїв забороненого книжкового контенту, процедур

моніторингу, попередження, штрафування, блокування через хостерів і провайдерів,

оскарження). Підготовка та впровадження законодавчо-нормативної бази.

Стратегічний напрям ІІ: «Формування навички і потреби в читанні. Читання як тренд»

Стратегічна ціль 1: читання книг є регулярною дозвіллєвою практикою більшості людей в Україні.

Операційна ціль 1: раннє читання книг та читання в родинах є регулярною практикою серед українців

Завдання:

1.1.1. Запроваджено регулярні комунікаційні кампанії з популяризації практики раннього читання дітям серед майбутніх батьків.

1.1.2. Запроваджені механізми для стимулювання читання дітям від народження у

родинах (за віковими категоріями) через системне партнерство з МОЗ та бізнесом (наприклад, сертифікат на вибір книжки для батьків).

1.1.3.Надано грантову підтримку для стимулювання появи україномовного контенту, спрямованого на промоцію читання, у відео- та аудіопродукції для дітей.

Операційна ціль 2: розширено читацьку аудиторію бібліотек по всій території країни.

Завдання:

1.2.1. Запроваджено регулярні комунікаційні кампанії для залучення нових аудиторій

у публічні бібліотеки через розширення їхніх можливостей на основі грантової підтримки чи за рахунок Державного, місцевих бюджетів.

1.2.2. Створено інструменти грантової підтримки для промоції читання у бібліотеках та для бібліотек.

Операційна ціль 3: читання книг є регулярною дозвіллєвою практикою серед дорослого населення.

Завдання:

1.3.1. Запроваджено регулярні комунікаційні кампанії з популяризації читання як звички та корисної дозвіллєвої практики впродовж життя.

1.3.2. Розроблено систему стимулів для промоції читання через суміжні продукти ККІ (зокрема кіно, радіо, театр, комп'ютерні ігри тощо).

Стратегічна ціль 2: здобувачі освіти сприймають читання як невід'ємну складову освітньої практики впродовж життя

Операційна ціль 1: читацька практика виробилася у житті дітей дошкільного віку.

Завдання:

2.1.1. Розроблено курс з читання для учасників освітнього процесу, бібліотекарів публічних бібліотек, закладів дошкільної освіти.

2.1.2. Заклади дошкільної освіти забезпечені сучасною літературою.

2.1.3. Створено умови та розроблено методичну базу для інтерактивізації процесу навчання читанню.

2.1.4. Надано грантову підтримку для реалізації проєктів, спрямованих на промоцію читання серед батьків дошкільнят.

2.1.5. Батькам новонароджених надані сертифікати на придбання дитячої літератури.

Операційна ціль 2: читання є регулярною практикою для школярів.

Завдання:

2.2.1.Запроваджено регулярні комунікаційні кампанії про роль читання у розвитку критичного та креативного мислення.

2.2.2. Запроваджено регулярні комунікаційні кампанії на промоцію зв'язку між читанням та успіхом у навчанні та в житті.

2.2.3. Забезпечено інтерактивізацію та гейміфікацію процесу читання для всіх школярів України.

2.2.4. Створено передумови для формування покоління споживачів книжок (культурного продукту), наприклад, через надання сертифікаців на придбання книжок школярами.

2.2.5. Стимульовано появу нових дисциплін, пов'язаних із написанням художніх творів

та літератури, створенням літературного продукту, володінням різними читацьким технікам.

2.2.6. Запроваджено систему публічної підтримки активних учасників читацького руху

серед дітей і юнацтва.

Операційна ціль 3: читання є поширеною практикою для підвищення кваліфікації в

рамках здобуття вищої, професійно-технічної та післядипломної освіти.

Завдання:

2.3.1. .Запроваджено регулярні комунікаційні кампанії серед студентів ЗВО та широкої громадськості щодо ролі читання у кар'єрному зростанні.

2.3.2. Функціонал бібліотек розширено для забезпечення передумов для професійного зростання та розвитку особистості.

Операційна ціль 4: досліджено рівень читацької грамотності, а також найефективніших методів промоції читання.

Завдання:

2.4.1. Розроблено методологію спільного з МОН проведення та аналізу досліджень.

2.4.2. Проведено всеукраїнське моніторингове дослідження реальних можливостей шкільних бібліотек та забезпечення доступу школярів до читання.

2.4.3. Обґрунтовано доцільність долучення України до моніторингових досліджень читацької грамотності різних категорій здобувачів освіти, передусім PIRLS.

2.4.4. Запроваджено систему моніторингу позашкільного читання для школярів.

2.4.5. Впроваджено систему інформування педагогічних працівників про читацькі тренди в різних вікових категоріях дітей і юнацтва. Стратегічна ціль 3: населення України, зокрема доросле, використовує читання як інструмент для особистісного та професійного розвитку.

Операційна ціль 1: сформовано ставлення до читання як до інструменту кар'єрного зростання та саморозвитку.

Завдання:

3.1.1. Впроваджено низку програм, спрямованих на стимулювання публічної активності авторів та видавців нон-фікшну (освітні, грантові, комунікаційні).

3.1.2. Запроваджено регулярні комунікаційні кампанії щодо читання як інструменту досягнення персонального та професійного успіху.

Операційна ціль 2: бізнес, громадський та держсектор активно долучаються до промоції читання.

Завдання:

3.2.1. Розроблено систему мотивації та відзначення компаній та держустанов, які мають сталі практики популяризації читання. 

3.2.2. Розроблено систему мотивації та стимулювання вибору читання як одного із напрямів корпоративної соціальної відповідальності компаній.

3.2.3. Надано грантову підтримку організаціям громадянського суспільства (далі –

ОГС) та бізнесу на промоцію читання як інструменту особистісного та професійного розвитку.

Стратегічна ціль 4: читання широко практикується як засіб соціальної інклюзії  та адаптації.

Операційна ціль 1: створено інструменти стимулювання співпраці громадських об’єднань, видавництв та розповсюджувачів для використання читання як засобу соціальної адаптації.

Завдання:

4.1.1.Забезпечено умови та розроблено систему стимулів для проведення соціальних кампаній, спрямованих на читання серед пенсіонерів.

4.1.2. Забезпечено регулярні комунікаційні кампанії про читання як інструмент соціальної адаптації людей з додатковими потребами (інвалідністю), незахищених верств населення або людей, що потребують ресоціалізації (зокрема, ветеранів АТО тощо).

4.1.3. Надано грантову підтримку для реалізації проєктів, спрямованих на розвиток читання серед громадян, які потребують соціальної адаптації.

Операційна ціль 2: державні та комунальні установи використовують читання для ресоціалізації людей, зокрема осіб, що постраждали від конфлікту чи насильства.

Завдання:

4.2.1. Забезпечено державну підтримку соціальних кампаній, спрямованих на промоцію читання у профільних медичних та психіатричних, навчальних закладах закритого типу та закладах позбавлення волі.

4.2.2. Забезпечено умови та розроблено систему стимулів проведення соціальних кампаній для промоції читання задля профілактики ментального здоров'я.

4.2.3. Забезпечено розробку методології для роботи із вразливими групами, зокрема з

особами з ПТСР.

4.2.4. Забезпечено проведення грантових програм для бібліотек для роботи над соціальною інклюзією.

4.2.5. Реалізовано комплексне навчання для працівників профільних медичних та психіатричних, навчальних закладів закритого типу та закладів позбавлення волі з використання читання для засобу для ресоціалізації людей.

Етапи та оцінка стану реалізації Стратегії

Реалізація Стратегії здійснюватиметься у три етапи відповідно до планів заходів із зазначенням органів, відповідальних за здійснення конкретних заходів, показників і строків їх виконання.

У 2020 році державною установою «Український інститут книги» було реалізовано

чотири ключових дослідження читання та видавничої галузі, що стало передумовою для подальших кроків з реалізації Стратегії. Вже на першому етапі (2021–2022 роки) пріоритетними напрямами реалізації Стратегії є: ухвалення органами влади рішень, що стосуються розвитку книжкового ринку, зокрема видавництва і розповсюдження, на основі реальних даних, зокрема, запроваджено облік ринкових показників, пов'язаних із випуском та реалізацією готової книжкової продукції; здійснено та доведено до відома Уряду аналіз обліку показників; на регулярній основі проведено соціологічні дослідження щодо читання, ставлення до читання та придбання книжкової продукції в Україні; на регулярній основі проводиться аналіз запитів в інтернеті та SML-дослідження щодо книг і читання за темами, авторами, мовами, тегами тощо; створення належних умов для творців контенту для саморозвитку та видання своїх творів, зокрема через перегляд умов і збільшення кількості державних стипендій для творців книжкового контенту (зокрема авторів текстів, ілюстрацій), перекладачів, дизайнерів, літературних критиків та оглядачів; створення належних умов для видавців книжкової продукції, що зможуть видавати достатню кількість назв, жанрів і накладів для задоволення потреб суспільства, зокрема через запровадження пільг для відновлення книговидавців після кризи, спричиненої пандемією, зокрема звільнення від податку на прибуток терміном на 5 років, через запровадження пільгового кредитування для відновлення та розвитку видавництв, зокрема державні гарантії за кредитами; створення умов для книготорговельних мереж та книгарень (офлайн і онлайн) задля вигідності легального ведення і розширення своєї діяльності незалежно від місця розташування, зокрема через впровадження системи підтримки інновацій в реалізації електронного та аудіо літературного контенту, забезпечення книгарень площами в приміщеннях комунальної і державної власності на договірній основі та надання можливості для публічних бібліотек та ЗВО розміщувати онлайн і офлайн точки доступу для організації книжкової торгівлі для різножанрової літератури;

забезпечення доступу до книжок, легально виданих на території України та інформації

про ці книжки, зокрема через створення електронного каталогу з інформацією про доступні

книжки на видавничому ринку («Книжки на ринку») та доступу до «Української цифрової

бібліотеки»; надання грантової підтримки бібліотекам, громадам для розвитку, осучаснення,

вдосконалення сервісних можливостей бібліотек та розширення функцій бібліотек як

сучасного та доступного книжкового простору; забезпечення фінансування для розширення

асортименту та оновлення фондів книжкової продукції бібліотек; розроблення та 

впровадження системи стимулювання медіа широкого профілю та спеціалізованих ЗМІ

збільшувати частку контенту, спрямованого на висвітлення української книги в Україні;

забезпечення доступу до українського книжкового контенту за кордоном, зокрема через сталу участь України у міжнародних ярмарках, виставках, наукових конференціях,

конгресах тощо, пов'язаних із книговиданням, літературою та читанням; визначення пріоритетних мовних ринків для просування української книги; підтримку експорту книжкової продукції, авторських прав, та підтримку перекладів української літератури іншими мовами.

Важлива роль на першому етапі відведена заходам відновлення та захисту українського книжкового ринку. Необхідно реалізовувати діяльність за такими напрямами:

притягнення до юридичної відповідальності осіб, які поширюють та виготовляють

нелегальний літературний контент в Україні, зокрема через внесення змін до чинного

законодавства з посилення юридичної відповідальності розповсюджувачів та виробників

контрафактної паперової книжки (збільшені штрафи і кримінальна відповідальність за

поширення/продаж та виробництво контрафактної продукції; спрощенні процедури

розслідування та доведення порушення).Окрім того, Стратегія передбачає активну роботу щодо залучення до читання всіх груп населення: розвиток читання серед наймолодших читачів: як дозвіллєвої практики — насамперед у родинах, зокрема через запроваджені механізми для стимулювання читання дітям від народження у родинах (за віковими категоріями) через системне партнерство з МОЗ та бізнесом (сертифікат на вибір книжки для батьків); надання грантової підтримки для стимулювання появи українськомовного контенту, спрямованого на промоцію читання, у відео- та аудіопродукції для дітей;

розширення читацької аудиторії бібліотек, зокрема через інструменти грантової підтримки для промоції читання у бібліотеках та для бібліотек; розвиток читання серед дітей дошкільного віку, зокрема через розроблення курсу з читання для учасників освітнього процесу, бібліотекарів публічних бібліотек, закладів дошкільної освіти; надання грантової підтримки для реалізації проєктів, спрямованих на промоцію читання серед батьків дошкільнят, надання батькам новонароджених сертифікатів на придбання дитячої літератури; розвиток читання серед школярів, зокрема через створення передумов для формування покоління споживачів книжок (культурного продукту), наприклад, через надання сертифікацію на покупку книжок школярами; запровадження системи публічної підтримки активних учасників читацького руху серед дітей і юнацтва. дослідження рівня читацької грамотності, а також найефективніших методів промоції читання, зокрема через розроблення методології спільного з МОН проведення та аналізу досліджень; проведення всеукраїнського моніторингового дослідження реальних можливостей шкільних бібліотек та забезпечення доступу школярів до читання; залучення бізнесу, громадського та держсектору до промоції читання, зокрема через розроблення системи мотивації та стимулювання вибору читання як одного із надання грантової підтримки ОГС та бізнесу на промоцію читання як інструменту особистісного та професійного розвитку; створення інструментів стимулювання співпраці громадських об’єднань, видавництв та розповсюджувачів для використання читання як засобу соціальної адаптації через забезпечення умов та розроблення системи стимулів для проведення соціальних кампаній, спрямованих на читання серед пенсіонерів; надання грантової підтримки для реалізації проєктів, спрямованих на розвиток читання серед громадян, які потребують соціальної адаптації; забезпечення розроблення методології для роботи із вразливими групами, зокрема з особами з ПТСР; забезпечення проведення грантових програм для бібліотек для роботи над соціальною інклюзією.

На другому етапі (2023–2024 роки) заплановано: продовження реалізації розпочатих на Першому етапі завдань; продовження вдосконалення роботи органів влади через проведення на регулярній основі спеціалізованих навчань щодо книжкового ринку для державних службовців, відповідальних за напрямок культури і книговидання; запровадження аналізу операцій з імпорту та експорту книжкової продукції (за примірниками); подання напрацьованої інформації в результаті обліку та аналізу до уряду та органів місцевого самоврядування на регулярній основі; продовження роботи щодо створення умов для творців контенту – через збільшення кількості резиденцій та професійних програм для творців книжкового контенту (зокрема авторів текстів, ілюстрацій), перекладачів та дизайнерів, зокрема для іноземних; запровадження сертифікованих курсів для творців контенту для творців книжкового контенту (зокрема авторів текстів, ілюстрацій), редакторів, критиків, перекладачів і дизайнерів; розроблення та запровадження системи стимулювання літературної критики і книжкової журналістики, націленої на фаховий розвиток акторів книжкового ринку (авторів, перекладачів, критиків, дизайнерів, книжкових менеджерів тощо); продовження роботи над створенням умов для розвитку національного книговидання через запровадження європейських норм надання видавництвами обов’язкових безкоштовних примірників; продовження роботи щодо створення умов для розвитку книжкової торгівлі через звільнення від сплати податку на прибуток підприємств спеціалізованої книжкової торгівлі, які перебувають на загальній системі оподаткування (використовують РКО) та реінвестують прибуток; запроваджено пільгове кредитування для відновлення та розвитку наявних/започаткування нових книгарень і книготорговельних мереж, організацію точок доступу до книги (пункти видачі замовлень для онлайн) та інновацій; доступність українського книжкового контенту на території України та за кордоном забезпечуватиметься через збереження оптимальної мережі публічних бібліотек, яка б задовольняла потреби територіальних громад; актуалізацію фондів публічних, шкільних бібліотек та бібліотек ЗВО на постійній основі; створення необхідних умов для поширення української літератури та інформації про українську літературу через національні бібліотеки за кордоном; посилення захисту українського книжкового ринку здійснюватиметься через внесення змін до законодавства, які встановлюють порядок торгівлі книжковою продукцією на онлайн ресурсах (запровадити обов’язкові вимоги щодо правил торгівлі продавців на маркетплейсах, наявності у них прав на розповсюдження конкретної книжкової продукції, впровадження спрощеної процедури блокування продавців на маркетплейсах за продаж нелегальної книжкової продукції). раннє читання книг забезпечено завдяки регулярним комунікаційним кампаніям з популяризації такої практики серед майбутніх батьків, а також розширенням аудиторії бібліотек завдяки вдосконаленню їх можливостей на основі грантової підтримки чи за рахунок державного або місцевого бюджетів та промоції оновлених бібліотечних фондів; забезпечення закладів дошкільної освіти сучасною дитячою літературою; створено умови та розроблено методичну базу для інтерактивізації процесу навчання читанню для дошкільнят; початок комунікаційних кампаній, спрямованих на школярів, щодо вагомої ролі читання в розвитку критичного та креативного мислення; започаткування нових дисциплін, пов'язаних із написанням художніх творів та літератури, створенням літературного продукту, навчанням різних читацьких технік; долучення України до моніторингових досліджень читацької грамотності різних категорій здобувачів освіти, передусім PIRLS; читання сприймається в суспільстві як інструмент кар'єрного розвитку та саморозвитку; діють державні програми, спрямовані на стимулювання публічної активності авторів та видавців нон-фікшну (освітні, грантові, комунікаційні); запроваджено регулярні комунікаційні кампанії щодо читання як інструменту досягнення персонального та професійного успіху; приватний, громадський та держсектор активно долучаються до промоції читання; розроблена система мотивації та відзначення компаній та держустанов, які мають сталі практики читання популяризації читання; проводяться регулярні комунікаційні кампанії про читання як інструмент соціальної адаптації людей з додатковими потребами (інвалідністю), незахищених верств населення або людей, що потребують ресоціалізації (зокрема ветеранів АТО тощо); відбувається комплексне навчання працівників профільних медичних та психіатричних, навчальних закладів закритого типу та закладів позбавлення волі з використання читання для засобу для ресоціалізації людей;

Третій етап (2025 рік): продовження реалізації розпочатих на Першому та Другому етапах завдань; запроваджено навчання creative writing на рівні середньої школи та вищої освіти задля розвитку творців контенту; видана достатня кількість вітчизняної літератури та відповідно заповнено жанрові ніші, які нині представлені виключно імпортованими виданнями, передусім завдяки партнерському фінансуванню видавництв та держави; переоснащені українські видавництва та поліграфічна база за допомогою державної підтримки, зокрема через пільгове розмитнення поліграфічного обладнання, пільг при розмитненні поліграфічних матеріалів які не виготовляються в Україні (папір, картон, фарба, клей і т. п.); функціонує система стимулювання книгорозповсюдження серед населених пунктів, у яких немає бібліотек або книгарень, через мобільні книгарні на колесах; забезпечено доступ читача до легальної книги в цифровому форматі; відбувається реновація наявних та побудова нових публічних, шкільних і ЗВО бібліотек; інформатизовано публічні, шкільні бібліотеки, бібліотеки ЗВО; українські інституції є членами міжнародних організацій, пов'язаних із книговиданням, літературою та читанням; законодавство України гармонізовано з міжнародними угодами, які повязані з захистом авторських прав; працює процедура моніторингу та обмеження поширення забороненого книжкового контенту в друкованому та електронному вигляді, насамперед шляхом попередження і блокування ресурсів, які поширюють заборонений книжковий контент в інтернеті на території України (визначено орган, його повноваження, а також критерії забороненого книжкового контенту, процедури моніторингу, попередження, штрафування, блокування через хостерів і  провайдерів, оскарження); законодавчо-нормативної бази. підготовлена для ефективної боротьби з нелегальним літературним контентом; регулярно проводяться комунікаційні кампанії з популяризації читання як звички та корисної дозвіллєвої практики впродовж життя; розроблено цілісну систему стимулів для промоції читання через суміжні продукти ККІ (зокрема кіно, радіо, театр, комп'ютерні ігри тощо); діють регулярні комунікаційні кампанії, спрямовані на промоцію прямо пропорційної залежності та зв'язку між читанням та успіхом у навчанні та житті; з метою зробити читання регулярною практикою серед школярів, тепер вони залучені до процесу читання, зокрема за допомогою інтерактивізації та гейміфікації студенти ЗВО та широка громадськість обізнані щодо ролі читання у кар'єрному зростанні; розширено функціонал бібліотек для забезпечення передумов для професійного зростання та розвитку особистості; впроваджена система моніторингу позашкільного читання для школярів; функціонує система інформування педагогічних працівників про читацькі тренди в різних вікових категоріях дітей та юнацтва; державою підтримуються соціальні кампанії з промоції читання у профільних медичних та психіатричних, навчальних закладах закритого типу та закладах позбавлення волі; реалізуються соціальні кампанії з промоції читання задля профілактики ментального здоров'я.

Очікувані результати

Результатом реалізації Стратегії у 2025 році стануть закладені передумови для

розвитку книжкової екосистеми як ринкового сектору креативних індустрій, що генерує достатню кількість якісної літератури українською мовою, що досягає свого читача у зручний для нього спосіб. Українці мають усі можливості для доступу до книжкової продукції незалежно від свого місця проживання чи рівня матеріального достатку. Читання є усвідомлено обраним видом дозвілля, освітньою практикою та практикою саморозвитку.

У короткостроковій перспективі очікується утримання наявної аудиторії регулярних та нерегулярних читачів на рівні показників 2020 року, до 2025 року очікується досягнення результатів в контексті позитивної динаміки за показниками:

• кількість регулярних читачів серед дорослих (46%) зростає до 51%;

• збільшиться загальна кількість читачів віком 18-24 роки на 5%;

• частка респондентів, що обирають українську мову для читання книг, збільшується з 32 до 40%;

• кількість дітей, які ніколи не читають книжки (18%) зменшується до 15%;

• збільшується частка щоденних читачів серед старших підлітків (14–17 років) з 21% до 25%;

• в Україні щороку видається 1 ринкова книжка на душу населення;

• збільшується середній наклад кожної назви загальнодоступної ринкової книги з 700 до 3500 примірників;

• в Україні з’являється 150–170 книгарень і точок продажу на рік;

• оновлюються 1000 публічних та 1000 шкільних бібліотек-хабів.

Фінансове забезпечення реалізації Стратегії

Заходи з реалізації Стратегії будуть впроваджуватися протягом 2021–2025 років за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, інших джерел, не заборонених законодавством, зокрема міжнародної фінансової допомоги. Обсяг видатків, необхідних для реалізації Стратегії, буде розраховуватися під час підготовки планів заходів з її реалізації, державних, регіональних, місцевих програм на основі попередніх оціночних та прогнозних даних.

ПЛАНУЄМО РОБОТУ ПУБЛІЧНОЇ БІБЛІОТЕКИ НА 2022

Знаю, багато хто шукає інформацію для включення до плану роботи бібліотеки важливих  ювілейних дат та подій, що відзначатимуться  у наступному році, якихось поетичних назв до виставок, вечорів та інших форм популяризації знань, літератури та мистецтва.

На цей раз дещо не виправдаю очікувань, бо зупинюся на завданнях, які потрібно вирішувати з огляду на виклики, що стоять перед бібліотеками.

Лише зазначу, що Міжнародні десятиліття за рішенням ООН залишаються незмінними, календар ООН з відзначення у 2022 році міжнародних днів дивіться тут https://www.dilovamova.com/index.php?page=142&calendar=un&year=2022

Які дати відзначатиме Україна у 2022 році можна подивитися тут https://uk.wikipedia.org/wiki/2022_%D0%B2_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96

Не зайве буде нагадати про те, що згідно з Указом Президента України День молоді віднині буде відзначатися щорічно 12 серпня, в Міжнародний день молоді.

Зауважте, що Верховна Рада ухвалила постанову "Про відзначення 300-річчя від дня народження Григорія Савича Сковороди" (№4084).  http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=69908, а Виконавча рада ЮНЕСКО ухвалила рішення щодо відзначення нових пам'ятних дат у 2022-2023 роках, серед яких - дві ініціативи від України: 150-річчя від дня народження оперної співачки Соломії Крушельницької та 300-річчя філософа Григорія Сковороди у 2022 році.

Працівниками науково-методичного відділу Публічної бібліотеки імені Лесі Українки підготовлено ПОСІБНИК до планування, яким рекомендую скористатися.

Ну і про Книжкову столицю світу 2022, статус, якого так прагне Київ. Генеральним директором ЮНЕСКО Одрі Азулі за рекомендацією Консультативного комітету Всесвітньої столиці книг місто Гвадалахара (Мексика) було визнано Світовою столицею книги на 2022 рік. Місто, яке з 2017 року вже є Творчим містом ЮНЕСКО, було обрано для його комплексного плану політики, спрямованої на дотримання прав людини, гендерної рівності і культури світу серед населення, а також використання величезного потенціалу книжок та літератури в цілому як інструментів впливу та змін на краще.

Місто буде використовувати культурні цінності, такі як бібліотеки, книжкові магазини, незалежні видавництва, а також всесвітньо відому міжнародну книжкову виставку, щоб поліпшити політику запобігання насильству.

Програма Гвадалахари зосереджена на трьох стратегічних напрямках: повернення громадського простору за допомогою читацької діяльності в парках та інших доступних місцях; соціальні зв'язки та згуртованість, особливо з дитячою читацькою аудиторією;  зміцнення ідентичності сусідства за допомогою зв’язків між поколіннями, розповідей та вуличної поезії.

Програма книжкової столиці світу включатиме літературні заходи у співпраці з латиноамериканськими письменниками, художній проєкт на Вавилонській вежі, події, що пов’язують театр і музику з літературою, а також використання місцевого радіо для читання віршів. Чим не орієнтири для діяльності наших бібліотек?

Основними завданнями бібліотек є і залишаються:

• безплатно позичати бібліотечні книжки  і надавати усім без винятку громадянам доступ до бібліотечних фондів як фізично так і онлайн;

• бути відкритим фізичним простором, де кожен відчуватиме себе бажаним, впевненим і натхненним;

• мати персонал, який здійснює посередництво у великому масиві літератури, керівництво та надає допомогу в пошуку інформації;

• сприяти тісній взаємодії з користувачами у бібліотечній діяльності.

Раджу перед складанням плану роботи бібліотеки на рік продумати основні цілі діяльності бібліотеки. До прикладу. Як розвиватимете фізичну бібліотеку, як електронні сервіси, що робитимете задля популяризації книжки і читання, які впровадите програми для дітей і молоді, ін. Тоді логічно і легко визначитися із відповідними дрібними плановими завданнями для їх досягнення.

Плануючи діяльність бібліотеки на наступний рік ми маємо пам’ятати, що наші зусилля в кінцевому результаті мають: покращити якість фондів і збільшити кількість видач бібліотечних матеріалів, збільшити кількість візитів у бібліотеку оф та онлайн, збільшити робочий час обслуговування за необхідності, підвищити рівень задоволеності користувачів фізичною бібліотекою та її цифровим сервісами, підвищити рівень поінформованості громадян про пропозиції, послуги та діяльність бібліотеки, розширити співпрацю та коло партнерів.

Ну і на завершення – корисне для розрахунку річного бюджету робочого часу. Без цього ніяк.

Уряд прийняв розпорядження про перенесення робочих днів-2022 https://medoc.ua/blog/urjad-prijnjav-rozporjadzhennja-pro-perenesennja-robochih-dniv-2022

Норми тривалості робочого часу https://buhgalter.com.ua/dovidnik/normi-robochogo-chasu/normi-trivalosti-robochogo-chasu-na-2022-rik/

Як розрахувати бюджет робочого часу дивіться тут https://pidru4niki.com/12631113/ekonomika/rozrahunok_byudzhetu_robochogo_chasu.

Успішного планування! 

Плануємо роботу публічної бібліотеки на 2021 рік

2021 рік ООН проголошено як 

Міжнародний рік творчої економіки для стійкого розвитку (A/RES/74/198)

Міжнародний рік овочів і фруктів (A/RES/74/244)

Міжнародний рік миру і довіри (A/RES/73/338)

2020 - 2021 навчальний рік оголошено роком математичної освіти

Кабінет Міністрів України ухвалив розпорядження щодо підготовки та відзначення у 2021 році 100-річчя заснування Національної академії внутрішніх справ.

Постанови Верховної Ради України:

Про відзначення 150-річчя з дня народження Василя Стефаника

Про відзначення 150-річчя з дня народження Лесі Українки

Міські цільові програми, на які ми маємо орієнтуватися, плануючи діяльність бібліотеки - за цим посиланням.

У 2021 році ми відзначатимемо

425 років з дня народження (1596 рік):

Петро Могила (пом. 1647) — церковний та політичний діяч, педагог, митрополит Київський, Галицький і всієї Русі (31 грудня);

375 років з дня народження (1646 рік):

Іван Ілліч Скоропадський (пом. 1722) — гетьман Лівобережної України (1708—1722);

300 років з дня народження (1721 рік):

Іраклій (Гераклій) Костецький (пом. 1768) — діяч чернечого Чину св. Василія Великого в галузі просвіти і шкільництва, місіонер-проповідник, підніс значення Теребовлянського (Підгорянського) монастиря до центру студій для чернечої молоді.

Тихон (в миру Тарас Якович Якубовський) (пом. 1786) — український релігійний діяч в добу Гетьманщини, педагог, Єпископ Російської православної церкви.

175 років з дня народження (1846 рік):

Іван Григорович Верхратський (пом. 1919) — мовознавець, фольклорист, письменник (24 квітня);

Микола Миклухо-Маклай (пом. 1888), етнограф, географ (17 липня);

150 років з дня народження (1871 рік):

Косач Лариса Петрівна (Леся Українка) (пом. 1913) — видатна українська письменниця та громадська діячка.

125 років з дня народження (1896 рік):

Іван Сергійович Паторжинський (пом. 1960) — оперний співак, педагог, народний артист СРСР (3 березня);

Надія Віталіївна Суровцова (пом. 1985) — громадська діячка, політв'язень, журналістка (18 березня);

Василь Недайкаші (пом. після 1965) — командир куреня Низових запорожців Армії УНР (21 березня);

Борис Григорович Монкевич (нар. 1896), сотник Армії УНР, військовий історик (25 березня).

КАЛЕНДАР ЛІТЕРАТУРНИХ ДАТ НА 2021 РІК МОЖЕТЕ ЗАВАНТАЖИТИ ТА РОЗДРУКУВАТИ ТУТ

Українські книжки - ювіляри 2021 року

945 років Ізборнику Святослава (1076) Створений 1076 року. Ізборник — це пам'ятка давньоукраїнського перекладного письменства, що була створена для чернігівського князя Святослава Ярославича. Загалом Ізборників було два. Вважають, що перший був переписаний з болгарського ориґіналу — збірника царя Симеона.

460 років (1556 - 1561) Створення рукописної книги «Пересопницьке Євангеліє» – визначної пам’ятки староукраїнської мови та мистецтва, одного з перших українських перекладів канонічного тексту із старослов’янського оригіналу, здійсненого Михайлом Василевичем та архімандритом Пересопницького монастиря (на Волині) Григорієм. Книжка стала символом української державності, на ній президенти присягають на вірність народу України. Нині пам’ятка зберігається в Національній бібліотеці України ім. В. І. Вернадського.

440 років (1581) Перше повне видання «Острозької Біблії», видрукованої староукраїнською мовою в Острозі друкарем Іваном Федоровим на кошти К.К. Острозького

375 років (1646) Вихід пам’ятки української культури XVII ст. «Перло многоценное» - збірки творів (прозових і віршованих) релігійно – моральної тематики. Написана і видана вченим – богословом і педагогом Кирилом Ставровецьким (Транквіліон, ? – 1646)

175 років (1846) Опублікування у Москві О. Бодянським «Історія Русів» («История русов или Малой России») – визначна пам’ятка історичної прози і публіцистики другої пол. XVIII ст., що відтворює події в Україні від найдавніших часів до 1769 р., написана російською мовою з українізмами (авторство не встановлено)

160 років (1861) Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) уклав посібник для навчання грамоти українською мовою в недільних школах «Букварь южнорусский»

145 років (1876) Нечуй – Левицький І. С. ( 1838 – 1918). Повість «Микола Джеря»

135 років (1886) Карпенко – Карий І. (1845 – 1907). П’єса «Безталанна»

135 років (1886) Шевченко Т. Г. (1814 – 1861). Поема «Гайдамаки»

125 років (1896) Ольга Кобилянська (1863 – 1942). Роман «Царівна»

Улюблені багатьма українцями твори світової літератури  також відзначатимуть ювілеї 

130 років (1891) Конан Дойл “Пригоди Шерлока Холмса”  Опубліковано перше оповідання (автор назвав його повістю) “Скандал у Богемії”. На основі цього твору був знятий один із фільмів знаменитого радянського телесеріалу про Холмса – “Скарби Агри”. Саме там фігурує Ірен Адлер — єдина жінка, від якої славетний детектив зазнав поразки.

До слова, саме у “Скарбах Агри” вперше в серіалі про Холмса були використані кадри справжнього Лондона. А паровий катер, на якому, за сюжетом твору, втікали злочинці, у фільмі перейменували на “Діану”, хоча у книзі він звався “Авророю”. Зважаючи на те, що кінострічка вийшла у 1983 році, логіка перейменування — зрозуміла...

130 років (1891) Оскар Уальд “Портрет Доріана Грея”.  Як і твір Конан-Дойля про Шерлока Холмса, роман Оскара Уайльда “Портрет Доріана Грея” екранізовувався неодноразово (а точніше — більше 25 разів!), проте наймолодші кіноглядачі знають і один, і інший твір насамперед за найсучаснішими кіновтіленнями — відповідно з детективного бойовика Гая Річі “Шерлок Холмс” та британського фільму режисера Олівера Паркера “Доріан Грей”. Прем'єра обох стрічок відбулась у 2009-му, причому “Доріана Грея” – 09.09.09.

Цікаво, що свій єдиний роман і найвідоміший твір Оскар Уайльд написав усього... за три тижні.

Плануючи роботу на наступний рік слід пам'ятати, що промоція нових надходжень у фонд, особливо, що надійшли за програмою УІК - має бути щоденною діяльністю, адже бібліотеки мають дбати, передусім, про залучення до користування новими надходженнями якнайбільшу аудиторію користувачів.

У бібліотеках ми маємо компетенції та досвід щодо розповсюдження, інформації та спілкування з громадянами, тому ми беремо на себе відповідальність за поширення інформаії про цілі сталого розвитку. З огляду на це рекомендую:

Бібліотеки і цілі сталого розвитку. Посібник ІФЛА. Мета посібника - допомогти бібліотекарям у їхній адвокації шляхом надання рекомендацій про те, як переконливо представляти свою бібліотечну діяльність, проекти та програми і їх вплив на громади  і життя людей.

КУРС "БІБЛІОТЕКИ У ДОСЯГНЕННІ ЦІЛЕЙ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

Бібліотечна карта світу  надає нам унікальний цифровий простір, щоб поділитися своєю історією, яка демонструє внесок наших  бібліотек у досягнення цілей сталого розвитку, а також допомогти бібліотекам в інших країнах світу показати потенціал, який вони мають, тим, хто приймає рішення, та домогтися їх підтримки. 

Бібліотека як простір знань - це стартовий майданчик усіх цілей сталого розвитку, який сприяє діяльності людей в різних секторах громадянського суспільства та владі, а також є місцем для бажаючих включитися у цей процес, де вони об'єднаються.    

Сьогодні бібліотека може  сприяти досягенню цілей  сталого розвитку у  багатьох сферах. Це може бути пов’язано із забезпеченням громадян кращими навичками читання та розуміння демократії через надання вільного простору для дебатів та думок. Вона є місцем для  взаємовідносин між громадянами та установами, між партнерами або місцем для нових, інноваційних ідей (місцем зустрічі людей та ідей). 

Розробки та інновації, через які проходять публічні сьогодні публічні бібліотеки, безсумнівно, змінять поле діяльності бібліотек до невпізнання як на технологічному рівні, так і на рівні послуг, що пропонуються користувачам. І, однозначно, на статус бібліотекаря. Тож, щоб бібліотекарю вижити у майбутньому, потрібно тримати руку на пульсі усіх змін і оперативно реагувати на них. Адже, по  Дарвіну, виживає не сильніший і не розумніший. Виживає той, хто вміє пристосовуватися до змін.

Функції бібліотекаря змінювалися від хранителів культури - розповсюджувачів культури до творців культури. Вже у цьому столітті за дуже короткий час відбулися декілька культурних революцій, починаючи із можливості для кожного записувати самостійно відео, і відтоді ця можливість тільки покращується: програми, які раніше були доступні  для професіоналів для запису, редагування та створення ефектів, стали доступні кожному. Друга революція - можливість спільного доступу та залучення. Це  платформи: Youtube, Vimeo та соціальні медіа на чолі з Facebook. Тепер стало можливим завантажити відео в інтернет на радість і  користь (буває суперечливу) всієї планети. 

Третя культурна революція - підключення та збагачення. Що повинні робити бібліотеки?

Робити людей і світ багатшими. Стосовно досвіду, спільнот, навчання, навичок, нових культурних контекстів, етики, перспективи, цікавості  тощо. Через  взаємодію та реакцію. Через спільне вирішення проблем.

Лідируючі позиції будуть  не у  мовників, телеканалів, що належать великим корпораціям, а у нових гравців: активістів, любителів, блогерів, влогерів, письменників та гуру. Вони створюють свою аудиторію, з якою дискутують, досліджують, експериментують та розвиваються. Ті, хто може постійно захоплювати аудиторію та взаємодіяти з нею цифрово та аналогічно, будуть потужнішими, ніж традиційні мас медіа. Саме бібліотекарі  мають  допомагати молодим людям (і всім іншим),  надати можливість експериментувати, сприяти наполегливості, необхідній для підвищення кваліфікації.

Наявність власної справи та ведення бізнесу в Інтернеті стане все більш поширеним явищем. Бібліотека має стати стартовим майданчиком - місцем зустрічі з доступом до обладнання, мереж та можливістю навчання.

Право на достовірні знання може стати однією з нових світових цілей. І бібілотекарі братимуть відповідальність за рівень медіаграмотності громадян. 

Перспектива бібліотекарів : від керівників знань, кураторів, які класифікують та сортують інформацію, - до інструкторів та керівників у створенні нових медіапродуктів, які пов'язують людей  та збагачують їх.

Нові вимоги до бібліотекарів:

Вміти творити та вести  творчі студії

Бути майстерним, допомагаючи іншим,  "онлайн-гуру"

Вміти консультувати щодо етики, самооцінки, критичного мислення тощо.

Тож е забудьте включити у річний план і роботу над   розвитком  власних компетенцій та знань.

Як вирахувати бюджет річного робочого часу кожного працівника - читайте тут

Для планування робочого часу застосуйте  Норми тривалості робочого часу на 2021 рік  та зауважте Про перенесення робочих днів у 2021 році

Ефективного планування вам!

ПЛАНУЄМО РОБОТУ БІБЛІОТЕК НА 2020 РІК

      При плануванні роботи бібліотеки на наступний рік дуже важливо шукати власну внутрішню мотивацію та ентузіазм. Сьогодні перед бібліотеками стоїть надзвичайно багато викликів, на які необхідно реагувати, шукати і пропонувати реальним і потенційним відвідувачам такі послуги і такий контент, що найбільшою мірою відповідають їх потребам. За простором, наповненням, формами роботи, рівнем компетентностей персоналу і потребами відвідувачів бібліотеки дуже різняться. Незмінною залишається одна із важливих функцій бібліотеки - просвітницька, суттю якої є поширення знань. Значення просвітницької функції бібліотек в даний час посилюється, тому що, з одного боку, відбувається зубожіння інтелектуального і  морального потенціалу суспільства, з іншого - активний розвиток комп'ютеризації, що дозволяє оптимально задовольнити ділові, прагматичні потреби особистості.

ООН визначено 2020 рік  - роком сімейних фермерських угідь, а також роком боротьби зі злиднями. Також 2020 названо роком водних ресурсів, осіб африканського походження та енергетики для кожного. Такі орієнтири було визначено недарма. Вони є серйозною проблемою, а ООН виділяє близько десяти років задля якнайскорішого подолання проблеми. Представники організації запевняють, що кожному треба знати трошки більше про нагальні складнощі та те, що відбувається навколо.

2020 рік оголошено також  Міжнародним роком здоров'я рослин (International Year of Plant Health). На це рішення вплинув той факт, що за даними Продовольчої і сільськогосподарської організації Об'єднаних націй (FAO) щорічно у світі втрачається до 40% продовольчих культур із-за шкідників, хвороб і бур'янів. Звичайно, дуже важливою була визнана необхідність донесення цих фактів до широкої громадськості і людей, що визначають політику в агропромисловому секторі господарства країни.

У музеї Біблії в Вашингтоні проголосили “2020 – Всесвітній Рік Слова Божого”.

У 2020 році планується проведення перепису населення України

Книжковою столицею світу 2020 року стане столиця Малайзії Куала-Лумпур. Про це повідомляється на офіційному сайті ЮНЕСКО. Зазначається, що це місто було обране через великий акцент на інклюзивній освіті, розвитку освіченого суспільства та доступному читанні для всіх верств населення міста.

Орієнтир діяльності бібліотек - УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №722/2019 Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року

Цілі сталого розвитку (ЦСР), яких на сьогодні дотримуються всі країни світу, встановлюють власні показники розвитку і включають 17 цілей і 169 конкретних завдань. Перелік ЦСР був офіційно затверджений на засіданнях Генеральної Асамблеї ООН в кінці вересня 2015 року.

Основні пріоритетні завдання модернізації діяльності бібліотек Києва визначено на с.17 Комплексної міської цільової програми "Столична культура: 2019-2021 рр."

Діючі міські цільові програми, на які мають орієнтуватися бібліотеки у своїй діяльності, - тут.

Без залучення громадськості до активностей - бібліотека мертва. Тож корисним буде перед плануванням ознайомитися із дослідженням щодо громадянського залучення.

Обличчя історії і культури України формують особистості. Ми маємо привертати увагу до видатних постатей, які стали гордістю України.

У 2020 році ми відзначатимемо:

450 років з дня народження Памво Беринди – відомого українського лексикографа, мовознавця, який залишив по собі великий літературний доробок та неабияк вплинув на розвиток національної літератури.

175 років з дня народження Олени Косач – тітки Лесі Українки. Вона є авторкою низки гумористичних та історичних віршів, декількох поем.

125 років з дня народження Максима Рильського – дуже відомого українського поета, перекладача та мовознавця. Рильський за роки свого життя випустив чимало збірок поезій та перекладів, а його твори вивчаються у школах й досі.

Згадуючи про ювілеї письменників і поетів у 2020 році, треба не забувати, що також у квітні святкуватиметься ціле століття від часу народження Григорія Тютюнника – письменника, прозаїка та поета, який працював над відродженням національної словесності.

Також у 2020 році відзначатиметься 160 років з дня народження відомого російського письменника Антона Чехова, який є одним з найвідоміших драматургів світу. Його твори перекладені більш ніж на сто мов та є популярними в усьому світі.

130 років з дня появи на світ Бориса Пастернака. Ця людина за свою діяльність була удостоєна Нобелівської премії у галузі літератури, але Пастернак був змушений відмовитися від неї через цькування з боку радянського уряду.

У 2020 році відзначатиметься 215 років з дня народження Ганса Андерсена – всесвітньовідомого данського прозаїка та поета. Саме в день народження письменника у всьому світі святкується Міжнародний день дитячої книги.

120 років з часу появи на світ Антуана де Сент-Екзюпері – французького письменника, поета, який був удостоєний титулу віконта. Письменник мав численні нагороди, а його твори вивчаються в начальних закладах усього світу.

А тепер трохи про книжкові ювілеї. 

425 років з часу публікації всесвітньовідомої трагедії Шекспіра «Ромео та Джульетта», що розповідає про любов молодого хлопця та дівчини з двох ворожих веронських родів.

235 років від дати публікації книги «Пригоди барона Мюнхгаузена», написаної письменником Еріхом Распе.

У 2020 році виповнюється 180 років з часу виходу у світ "Кобзаря" Т.Г.Шевченка.

Цілих 170 років тому вперше було опубліковано роман «Життя Девіда Копперфільда, розказане ним самим», написаний Чарльзом Діккенсом.

155 років тому вперше видавництвами було опубліковано роман «Вершник без голови»  Томаса Ріда.

А ще 150 років тому Жуль Верн опублікував один з найвідоміших творів сучасності – роман «20000 ллє під водою».

140 тому світ вперше побачив роман Федора Достоєвського  «Брати Карамазови».

 130 років тому було опубліковано відомий твір «Портрет Доріана Грея», написаний Оскаром Уайльдом.

65 років тому був опублікований відомий та дуже популярний роман «Лоліта» Володимира Набокова.

55 років тому Микола Носов опублікував надзвичайно популярну дитячу книгу «Незнайко на Місяці».

Стратегія розвитку бібліотечної справи в Україні до 2025 року

Publish at Calameo

Культурна столиця Поділля

     29 жовтня 2015 року у відділі краєзнавства центральної міської бібліотеки департаментом гуманітарної політики Кам’янець-Подільської міської ради проведено Стратегічну сесію щодо розробки Стратегії розвитку галузі культури міста Кам’янця-Подільського до 2020 року «Культурна столиця Поділля».

   Учасниками сесії були представники органів місцевого самоврядування – заступник міського голови Дмитро Васильянов, директор департаменту гуманітарної політики Альона Кузема, заступник директора департаменту – начальник управління культури і туризму Петро Гаврилюк, заступник начальника управління – завідувач відділу культури Олеся Королюк; працівники закладів культури та мистецтва, громадськість міста, представники ЗМІ.

     Насамперед була сформована Місія Стратегії та Візія культури: куди йдемо: «Культурна столиця Поділля» – сучасний інноваційно-культурний простір регіону.

      З інформацією про виконання завдань напрямків «Комплексної програми розвитку галузі культури міста Кам’янця-Подільського на 2011–2015 роки» виступили директори закладів культури та ПСМНЗ.

    Начальник управління культури і туризму Петро Гаврилюк повідомив про результати голосування по вибору логотипу Стратегії, зробив аналіз анкетування, яке проводилось упродовж вересня-жовтня місяця поточного року серед жителів міста щодо формування Стратегії розвитку галузі культури міста та з метою оцінки надання послуг закладами культури населенню міста, об’єктивного висвітлення проблем галузі культури, пошуку нових форм та методів роботи установ культури, вивчення нових можливостей для всебічного розвитку творчого самовираження особистості.

   Активно та динамічно працівники закладів культури та мистецтв прийняли участь у «мозковому штурмі», модератором якого виступила директор департаменту Альона Кузема по

визначенню:

      - основних принципів розвитку галузі культури,

      - стратегічних пріоритетів,

      - шляхів реалізації поставлених завдань.

  Підводячи підсумки сесії заступник міського голови Дмитро Васильянов подякував працівникам культури і мистецтв за їхню працю та запевнив, що міська влада сприятиме реалізації та виконанню запланованих заходів по Стратегії розвитку галузі культури міста до 2020 року «Культурна столиця Поділля».

________________________________________

______________________________________________